28 вересня відомий український актор Володимир Горянський приїхав до Івано-Франківська з Маріупольським драматичним театром та виставою «Ніч у Лісабоні» за мотивами однойменного культового роману Еріха Марії Ремарка.
На сцені актори зобразили історію двох німецьких біженців, які випадково зустрічаються в Лісабоні 1942 року, напередодні відплиття останнього корабля до Америки. Уся вистава – це нічна сповідь чоловіка, який готовий безкоштовно віддати свої квитки та документи незнайомцю, але натомість просить лише одного: вислухати історію його життя, трагічного кохання та втечі від нацистського режиму. Ця історія надзвичайно гостро резонує з подіями в сучасній Україні, а сам акторський склад відтворює цей біль крізь призму власного досвіду втрати рідного театру в Маріуполі.
Сам Володимир Горянський, який виконує головну роль у п’єсі, має до Маріупольського драмтеатру особливе, трагічне та водночас знакове відношення. У лютому 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення, разом із колегами актор був одним із останніх українських митців, хто виходив на сцену драматичного театру в Маріуполі.
«У нас були гастролі. Памʼятаю, це був дуже сонячний день, такий світлий. Багато людей було на вулиці, дітей… На ковзанах каталися… Ми якраз гуляли перед виставою. У Києві вже тоді багато говорили про війну, але ми взагалі нічого не відчували в той день. Ми навіть дали інтерв’ю телефоном, кажемо: “Ну дивіться, тут усе спокійно, чого ви там панікуєте?”. Знаєте, не було відчуття, що щось може трапитися, така страшна трагедія… Не було тоді такого відчуття», – згадує Володимир Горянський.
24 лютого 2022 року приблизно о 5-й ранку пролунали перші вибухи, почалася повномасштабна війна – у день народження Володимира Горянського. Менш ніж через місяць будівлю театру, яка стала прихистком для сотень цивільних, було вщент знищено російською авіабомбою.
«Коли все це сталося, це був просто шок. Дуже важко було взагалі сприйняти, що в третьому тисячолітті можлива така війна. А вже п’ятий рік…», – каже актор.
До війни, продовжує він, звикнути неможливо. Навіть через багато років. А зараз ситуація ще важча – люди гинуть щодня.
«Ви бачите, що відбувається у Києві? Це жах просто. Варварство», – каже чоловік.
Постановка «Ніч у Лісабоні», з якою зараз гастролює Маріупольський театр, драматична, підкреслює артист, навіть трагедійна, проте глядачам показують і багато комедійних моментів.
«Це терапія свого роду, розумієте? Людина все ж таки повинна хоч трішки відволіктися, трішки зібратися, повірити в себе. Тому ми робимо те, що ми можемо робити. Театр зараз – це моя місія. Як людини, як громадянина, як актора. Підтримувати людей, об’єднувати людей. Що я можу ще?», – додає актор.
За останні чотири роки, продовжує він, змінився не лише театр – змінилися й глядачі.
«Зараз справжній театральний бум. Глядач ходить у театр, глядач хоче спілкуватися, хоче бачити одне одного, зустрічатися. Вистава – це дуже гарний привід людям зустрітися в якомусь місці й поговорити не тільки про виставу, а й про те, що відбувається з кожним, поділитися наболілим і разом триматися», – підсумував народний артист України.
Авторка: Вікторія Пасайлюк
