Жінки, які творили Відродження: невідомі обличчя українського канону 1920–1930-х

Хто творив українське Відродження поза чоловічими іменами? П’ять історій письменниць і мисткинь 1920–1930-х років, їхня боротьба за ідентичність, творчість і сучасні мистецькі інтерпретації.

Імпонує вислів Тетяни Пилипчук, директорки Харківського літературного музею: «Ми зациклюємося на слові “Розстріляне відродження”, а маємо, і це набагато цікавіше, зосереджуватися на слові “Відродження”. Або, як самі письменники називали свій період, — “Культурна революція”. Ми маємо пам’ятати, чому сталися розстріли і хто винен, проте маємо говорити про культурний ренесанс 1920-х». Саме в такому дискурсі рухатимемося в цій статті.

Цей період чомусь завжди асоціюється з чоловічими іменами в культурі. Однак жінки тієї доби діяли не менш свідомо: ставали новаторками, очільницями мистецьких шкіл і письменницями. А якби вам запропонували описати біографію або творчість жінок періоду Культурної революції за допомогою однієї роботи сучасного митця чи мисткині, якою була б ця робота?

Софія Налепинська-Бойчук

Софія Налепинська-Бойчук (1884–1937)

Француженка польського походження, Софія свідомо обрала українську ідентичність після знайомства в Парижі з Михайлом Бойчуком. З 1922 року вона очолювала ксилографічну майстерню та викладала в Київському художньому інституті, де здобула звання професорки й заснувала визначну школу гравюри.

Під час арешту в 1937 році виявила виняткову стійкість: протягом пів року жорстоких допитів у НКВС не дала свідчень проти чоловіка та колег, зберігши власну гідність. Нащадкам вона залишила десятки гравюр, портретів та ілюстрацій, зокрема присвячених подіям Голодомору 1932–1933 років.

Мистецька робота: Тарас Гайда, цифровий колаж «Нескорена» (Київ, 2022). Символічний безликий образ із вишитими рукавами та терновим вінцем утілює самодостатність і незнищенність українськості.

Тарас Гайда до С.Налепинської
Тарас Гайда, цифровий колаж «Нескорена» (Київ, 2022)
Зінаїда Тулуб

Зінаїда Тулуб (1890–1964)

Її називають репресованою «матір’ю» міфу про Роксолану. Зростаючи в російськомовному середовищі, у 1917 році вона свідомо обрала українську ідентичність, пам’ятаючи про діда Олександра Тулуба — члена Кирило-Мефодіївського товариства.

Спираючись на козацькі літописи та архівні пошуки, Тулуб створила епічний роман «Людолови», у якому потужно утвердила образ жінки як самодостатньої особистості, здатної вийти переможницею з найскладніших випробувань. Письменниця відбула 20 років таборів і заслання (дорогою на Колиму читала в’язням напам’ять вірші та романи Мопассана), а після повернення написала роман про Тараса Шевченка.

Мистецька робота: Марія Шапранова, колаж «Шлях додому» (Київ, 2022). Колаж із залізничними коліями та картами супроводжує розповідь про колимську дорогу письменниці, символізуючи її довге, але зрештою здійснене повернення додому.

М. Шапранова Шлях додому до Тулуб
Марія Галич

Марія Галич (1901–1974)

Співзасновниця «Жіночого гуртка», який проголосив маніфест «Жінка — не лялька і не квітка, а людина», та єдина жінка в київському літературному угрупованні «Ланка» (МАРС), де вона діяла поруч із Валер’яном Підмогильним та Євгеном Плужником.

Видала збірки «Друкарка» та «Моя кар’єра», але через радянські утиски в 1934 році була змушена власноруч вилучати свої книжки з бібліотек у складі спеціальної комісії. Після цього на роки занурилася в мовчання й очікування арешту.

Мистецька робота: Наталія Брічук, графічна робота «Жінка» (Рівне, 2023). Лаконічні лінії обіймів передають пошук внутрішньої сили, ніжності та жіночої суб’єктності, яку утверджувала письменниця у своїх творах.

Марія Галич
Наталя Романович-Ткаченко

Наталя Романович-Ткаченко (1884–1933)

Бунтарка за духом, яка зреклася традиційного дівочого виховання, входила до РУПу та спілки «Плуг», заснувала мережу притулків для сиріт під час Першої світової війни, а в 1920-х роках утримувала київський літературний салон.

У своїх прозових творах («Життя людське», «Несподіваний землетрус») вона відкрито досліджувала проблеми жіночого бунту, шлюбу та емансипації. Зокрема, порушувала проблему втрати жінкою власної професійної ідентичності після одруження: «дівчина йде вчитися на лікарку, виходить заміж… і стає просто дружиною лікаря».

Мистецька робота: Крістіан Спенсберг, «І раптом ваша дитина вже не дитина» (Копенгаген, 2022). Графіка супроводжує роздуми про виклики материнства та збереження особистісної свободи.

Крістіан Спенсберг до Романович-Ткаченко
Наталя Забіла

Наталя Забіла (1903–1985)

Зростала в Петербурзі в аристократичній російськомовній родині. У 1917 році, у 14-річному віці, переїхала в Україну, де постала перед свідомим викликом зміни мови та ідентичності.

Входила до спілки селянських письменників «Плуг» і була редакторкою журналу «Барвінок». Знайшла свій феноменальний шлях у дитячій літературі («Ясоччина книжка», «Весела абетка», «Під дубом зеленим»). Це дало їй змогу вийти за межі ідеологічного поля радянської цензури та створити самобутній світ дитячої поезії.

Мистецька робота: Анастасія Звяга, ілюстрації «Бджола», «Горобчик» (Кам’янське, 2021, 2022). Акварельно-графічні роботи художниці із зображенням птахів передають сюжети віршованих рядків Забілої (зокрема про Горобчика-Молодчика), підкреслюючи затишок і світлий художній простір.

Анастасія Звяга до Забілої
Анастасія Звяга до Забілої

Авторка: Ярослава Крамаренко

Нехай українське мистецтво й слово шириться — поділися з тими, кому це близьке:

Facebook
Threads
Pinterest
Telegram

Вам також може бути цікаво:

Дитячий «Прихисток уяви»: виставка, що показує важливість дитячої фантазії

У Київській національній картинній галереї відкрилася виставка «Прихисток уяви», присвячена дитячій фантазії, мистецтву та здатності мріяти навіть під час війни. Розповідаємо про експозицію та її сенси.

Read More »

Співзасновниця ГО «Землячки»: «Якісне спорядження — це теж внесок в обороноздатність»

Співзасновниця ГО «Землячки» та Інституту психології війни WISPR Ксенія Драганюк розповідає про потреби жінок у війську, адаптацію спорядження, психологічну підтримку захисниць і ветеранок та зміни, яких потребує українське суспільство.

Read More »

Ми в соцмережах:

Пошук

Знайди найцікавіше за одним словом.