Сімейні реліквії: що українці передають у спадок?

Що цікавого ми дізналися про сімейні реліквії українців та що ми зможемо передати у спадок нашим нащадкам – читайте далі.

54,1% родин в Україні зберігають сімейні реліквії. Це речі, що передаються у спадок із покоління в покоління, зберігають пам’ять, історії та традиції наших пращурів. 

Кожна річ, яка мала шанс зберегтися в українських родинах попри всі випробування історії – розкуркулення, голодомори, заслання –  це артефакт української автентичної традиції й культури, цінний та справжній. 

Дослідження українських традицій від Zagoriy Foundation та Центру досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки» допомогло нам визначити, де старовинних речей збереглося найбільше, а де – найменше, скільки людей мають сьогодні в шафі вишиванки, де і куди вдягають їх найчастіше.

Що цікавого ми дізналися про сімейні реліквії українців та що ми зможемо передати у спадок нашим нащадкам – читайте далі.

Родинні реліквії та розвиток ремесел у регіонах: чи є взаємозв’язок?

Щоб цінні для родини речі передавалися далі, важлива сила та глибина міжпоколіннєвого зв’язку. Та крім цього, особливості спадкоємності реліквій у різних куточках країни свідчать: чим більше у місцевості живуть та розвиваються українські традиційні ремесла, тим більше сімейних реліквій передаються із покоління в покоління. Натомість матеріальний стан родини на наявність реліквій майже не впливає. 

Сучасними осередками традиційних ремесел і водночас лідерами зі збереження міжпоколінних речей є Прикарпаття та Поділля. На Прикарпатті родинні реліквії зберігають 66% сімей. Реміснича культура регіону багата та розмаїта: тут процвітають всі види традиційних ремесел від вишивання та писанкарства до різьби по дереву, плетіння, гончарства і ткацтва. Поділля ж впізнаване своїм декоративно-ужитковим мистецтвом – у цьому регіоні поширені вишивання, писанкарство та плетіння. Сімейні реліквії мають 59% опитуваних мешканців.

Фото Музей Івана Гончара
Фото Музей Івана Гончара

Дещо слабший міжпоколіннєвий зв’язок спостерігається на Волині та Запоріжжі: тут родинні реліквії мають 44% та 49% сімей відповідно.   

Головним символом регіональної ремісничої культури в Україні залишається вишивання – саме це ремесло визначають мешканці кожного з регіонів як найпопулярніше. Вишивання більш поширене в селах, ніж у великих містах: 70,1% мешканців сіл вважають його характерною для свого регіону, в той час, як серед містян цей показник дорівнює 56,8%.

 

Вишиванки та традиційні прикраси – новий спадок сучасних поколінь

3 з 4 українців сьогодні мають у гардеробі національний одяг або прикраси. Це 74% населення країни. У Києві та на Прикарпатті вишиванки в шафі має майже кожен.

Найбільше серед власників – люди віком від 30 до 49 років. Традиційний одяг набирає високу популярність і серед молоді, адже стає атрибутом національної ідентичності, сучасних обрядових практик та культурних ініціатив.

Більшість українців вдягають вишиванки переважно на свята. Проте культура носіння вишиванок відрізняється залежно від місця проживання респондентів. У селах національний одяг часто пов’язаний з церковними чи родинними подіями та є частиною побутової культури. Тут такі речі часто не купуються, а передаються та зберігаються як родинний спадок.

Фото Музей Івана Гончара
Фото Музей Івана Гончара

Жителі міст все частіше вплітають вишитий одяг у звичний casual-гардероб, а також активно вдягають його на державні свята, патріотичні події, фотосесії чи корпоративні флешмоби. Чим більше місто, тим більше вибору брендів, магазинів та бутиків, де можна прибрати сучасні вишиванки. Найбільше національний одяг інтегрований у повсякденність у Києві та Прикарпатті, найменше – на Сіверщині, Запоріжжі та Причорномор’ї.

Вишиванка – новий візуальний символ нашої ідентичності. Чим більше ми вплітаємо його у наше звичне життя, тим більшу силу він матиме для наших дітей та онуків.

Ми віримо, що сімейні реліквії в Україні житимуть і передаватимуться подальшим  поколінням, адже саме родина залишається для українців осердям формування і передачі традицій. І навіть в умовах війни міжпоколінна тяглість зберігається, а усвідомлення своєї національної самобутності та важливості її збереження лише міцнішає.

Вивчати та досліджувати сімейні реліквії більше – наша наступна ціль. Тож у майбутньому ми плануємо провести якісне дослідження, яке допоможе визначити, які саме реліквії бережуть українські родини та в чому цінність й унікальна історія кожної з них. 

Стежте за новинами, підтримуйте українське та плекайте традиції – аби вони жили для наступних поколінь.

Нехай українське мистецтво й слово шириться — поділися з тими, кому це близьке:

Facebook
Threads
Pinterest
Telegram

Вам також може бути цікаво:

Книга-мандрівка “Розстріляне відродження”: коли особиста історія переплітається з долею нації

Співавторка книги Ірина Тараненко розповідає про те, як ідея, яку вона виношувала десять років, нарешті втілилася в життя, і чому тема Розстріляного відродження стала для неї такою особистою.

Read More »

Ми в соцмережах: