До Дня Незалежності в Україні формується нова гастрономічна традиція — випікання Пирога Незалежності. Українцям пропонують готувати солодкі або солоні пироги з улюбленими начинками, пригощати ними друзів, сусідів і знайомих, збиратися разом за спільним столом та ділитися святковим настроєм.
Ініціаторка традиції, дослідниця української гастрономічної культури Олена Брайченко, переконана: такі звичаї допомагають зміцнювати відчуття єдності та творити нову українську культуру. Ми поспілкувалися з нею про те, як виникла ця ідея, чому вона важлива та як долучитися до святкування. До того ж усі охочі можуть взяти участь у конкурсі «Мій пиріг Незалежності», який уже стартував в Україні.
Пані Олено, для багатьох українців ідея єдиного «Пирога Незалежності» є абсолютно новим досвідом. Розкажіть, будь ласка, як саме народилася ця ініціатива? Це Ваша власна, авторська ідея, чи Ви надихалися гастрономічними традиціями інших країн, які мають подібні святкові страви до національних свят?
Вже не один рік я займаюсь гастрономічними дослідженнями і частиною напрацювань ділюсь з глядачами у рубриках на Сніданок 1+1. Вихідних. Ще у 2021 році разом з командою Сніданок 1+1 та Юлією Жмакіною ми готуючись до ефіру до Дня Незалежності зрозуміли, що в нас не існує жодного продукту чи страви, які б асоціювались із Днем Незалежності тож ми планували над цим вже серйозно поміркувати у 2022 р. Але повернулись до цього питання у 2024 під час благодійної вечері Гастросенсів які збирає Лариса Латипова якасказала: “Давай подумаємо, що ми можемо зробити вже тут і зараз”. Власне з цього моменту ми перейшли від слів до дій. Тоді ж ми зініціювали ширше обговорення і почали далі рухатись, до нас також доєдналась Лариса Мудрак та Наталія Ємченко.
Як давно Ви започаткували цю традицію і скільки років поспіль українці вже випікають цей пиріг? Як за цей час змінилися масштаби ініціативи?
З одного боку, якщо ми говоримо про пиріг як символічну страву до Дня Незалежності, то лише за два роки ця ідея відгукнулася багатьом українцям. Адже ми не винаходили щось нове, а лише посилили одну з давніх українських кулінарних практик — випікання пирогів до важливих подій чи свят.
Минулого року ми разом із партнерами підрахували охоплення ініціативи й з’ясували, що в той чи інший спосіб ідея пирога торкнулася понад 15 мільйонів людей. І, знаєте, минулого року я взагалі не натрапила на жоден негативний коментар. Це той випадок, коли ніщо не зупинить ідею, час якої настав.
Якщо людина хоче вперше долучитися до свята, з чого їй почати? Чи існує один конкретний, канонічний рецепт «Пирога Незалежності» (наприклад, з певною традиційною начинкою чи символічною формою), за яким мають пекти всі, чи це простір для кулінарної творчості кожної родини?
Починати потрібно з бажання. Із бажання приділити увагу своїй родинній історії чи своєму краю, знайти час, щоб спекти пиріг за маминим рецептом, рецептом кулінарних блогерів або створити власний авторський варіант. А ще — мати відкрите серце, щоб розділити цю страву з близькими, сусідами чи колегами.
Форма, смак, начинка та тісто пирога — це все розповідь про наші традиції. «Начинки різні, а пиріг один» — одне з ключових повідомлень, яке ми заклали в ідею пирога як упізнаваної страви для відзначення Дня Незалежності.
Суть Вашої ініціативи — не просто спекти, а пригостити «всіх бажаючих». Розкажіть про культуру цього частування. Як це зазвичай відбувається на практиці? Чи не ніяковіють люди, коли їх пригощають прямо на вулиці чи в під'їзді, і як цей пиріг допомагає єднати абсолютно незнайомих між собою українців?
Пиріг — це така страва, яку не готують для однієї людини. Це страва для невеликої спільноти: родичів, друзів чи колективу. Ніхто не закликає пригощати пирогом посеред вулиці, хоча, якщо якийсь заклад зробить таку акцію на підтримку відновлення традиції випікання пирогів, це буде чудова піар-кампанія.
Подивімося на це питання глибше. Як певна страва дає відчуття належності до спільноти й допомагає транслювати ідентичність? Коли ви вегетаріанець, то відчуваєте себе частиною спільноти людей, які дотримуються таких самих підходів до харчування, як і ви, чи не так? Вам не потрібно знати кожного вегетаріанця особисто, але достатньо знати, що вас об’єднують спільні принципи та цінності.
Коли ви печете чи купуєте паску на Великдень, ви так само уявляєте, як багато українців, які сповідують християнство, цього дня дбають про те, щоб на святковому столі була паска. І при цьому не має значення, чи живуть вони в Харкові, Одесі чи Амстердамі. Ви знаєте, що цього дня всіх цих людей об’єднують віра, традиції та певні ритуали.
І коли ви викладаєте ці фото в Instagram чи Facebook, то теж транслюєте цю спільність серед своїх друзів. Ба більше, не так важливо, чи ваша паска спечена з пшеничного борошна, чи, можливо, взагалі з безглютенової суміші. Ключовими є символи, ритуали та значення цієї страви в конкретний день.
Адже сенсами й символічним значенням будь-які предмети та явища наділяємо саме ми, люди. Тож мені хочеться, щоб ми, українці, мали й гастрономічний, упізнаваний та рідний символ 24 серпня, а випікання чи купівля пирога стало частиною побутового ритуалу цього дня.
Традиції живуть тоді, коли їх підтримує спільнота. Які українські бізнеси, кав'ярні, пекарні чи інші культурні проєкти вже встигли долучитися до Вашої ініціативи? Як комерційний сектор допомагає популяризувати «Пиріг Незалежності»?
Цей процес поступовий, адже потрібен час, щоб на пиріг до Дня Незалежності сформувався сталий попит серед покупців. Але є одна проста й очевидна річ, яку я не втомлююся повторювати. За культурою йдуть кошти, адже спершу щось з’являється в наших думках як ідея та бажання, а потім ми діємо, аби задовольнити свій запит.
Згадайте дубайський шоколад… Спершу про нього всі почали писати, ми почали бачити його в рекламі, в оглядах блогерів, а потім почали замовляти, купувати й куштувати. Хтось скуштував і забув, а хтось став постійним поціновувачем цього абсолютно нового продукту на ринку. А хто є вигодонабувачем у цьому? Країна і компанії, які просувають свій продукт. Тому переходимо до найважливішого!
Спершу ми дбаємо про те, аби ідея випікання пирогів до свята укорінилася й стала традицією. Ну а далі, якщо до Дня Незалежності місцеві компанії та кав’ярні пектимуть пироги, а тим більше — із локальних продуктів (зі смаками, які характерні для нашої культури: з яблуками, горіхами, сливами, маком, сиром, грушами, грибами, ягодами тощо), а покупці будуть знати й чекати на пироги до 24 серпня, то це не лише посилюватиме голос нової традиції, а й сприятиме економічному зростанню локальних виробників і компаній.
Нині ідею пирога активно і словом, і ділом підтримують уже кілька компаній, яким відгукнулася ця ідея.
Ця ініціатива має глибокий патріотичний та об'єднуючий характер. Чи не планували Ви вивести її на законодавчий чи офіційний рівень? Наприклад, внести «Пиріг Незалежності» до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України або офіційно закріпити статус цієї гастрономічної традиції?
Звісно, хотілося б! Взагалі, я думаю, було б цілком доречно мати День пирога як давньої та поширеної в Україні страви. Також сьогодні ми можемо налічити не один десяток регіональних традицій приготування пирогів в Україні, тому цілком доречно було б говорити і про внесення традицій приготування пирогів до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
День Незалежності вже незабаром. Що цікавого Ваша команда та Ви особисто плануєте цього року в контексті традиції пирога? Можливо, готуються якісь масштабні флешмоби, нові інтеракції у соцмережах чи масові випікання?
Ми працюємо над тим, аби поширювати інформацію про традицію випікання пирогів до Дня Незалежності, досліджувати місцеві традиції випікання пирогів та їхню роль у святковій чи обрядовій культурі.
Саме тому цього року ми будемо активніше промотувати наш конкурс «Мій Пиріг Незалежності», тож закликаю кожного номінувати свій пиріг. Адже цей конкурс — значно більше, ніж звичайний кулінарний конкурс. Він про можливість зберегти й примножити традиції та практики випікання пирогів.
Ми також збираємо історії, тому це ще й можливість зафіксувати та розповісти про родинні традиції, проаналізувати різні підходи до випікання, виявити смаки, які притаманні чи поширені в різних місцевостях, дослідити, наскільки різноманітними бувають начинки, форми пирогів і тісто, з якого їх печуть.
Фактично конкурс є додатковим інструментом як дослідження гастрономічної культури, так і її промоції. Минулого року ми, проаналізувавши заявки на конкурс, зрозуміли, що просто вкрай необхідно збільшити кількість номінацій. Тому цьогоріч ви зможете подати пиріг від спільноти, колективу чи громади. Також буде окрема номінація для молоді.
Аби збір анкет учасників конкурсу був максимально зручним, ми залучили нашого дослідницького партнера Gradus. Нашим партнером також є бренд «Львівські дріжджі». Доєднуються й інші компанії, щоб ми мали змогу дарувати переможцям гарні подарунки та ділитися результатами конкурсу з усіма українцями.
Закликаю всіх підписатися на офіційну сторінку конкурсу «Пиріг Незалежності» та сторінку всього проєкту «Пиріг Незалежності».
І знаєте, я думаю, це дуже гарна нагода поцікавитися й подумати, які пироги пекли у вашій родині, селі чи регіоні. І не просто подумати, а спекти пиріг до Дня Незалежності й тим самим розповісти про свій край чи родину.
Мені б також дуже хотілося, аби українці, які живуть поза межами України, стали активними агентами цієї нової традиції та мовою смаків і турботи знайомили іноземців з українською культурою, пригощали їх спеченими пирогами, висловлювали таким чином вдячність і загалом посилювали інформаційну присутність України, особливо в День Незалежності.
Ініціатива «Пиріг Незалежності» формує нову українську гастрономічну традицію до Дня Незалежності України, яка поєднує елементи кулінарної культури України, нематеріальної культурної спадщини, локальних кулінарних практик і сучасної гастрономічної комунікації. Проєкт, започаткований дослідницею гастрономічної культури Оленою Брайченко, базується на ідеї переосмислення давньої традиції випікання пирогів в Україні як символічної страви для свят і важливих подій. «Пиріг Незалежності» — це не лише кулінарний продукт, а й соціальний ритуал, що формує відчуття спільності, національної ідентичності, культурної пам’яті та гастрономічного символу 24 серпня.
Ініціатива активно розвиває концепти гастрономічного бренду України, популяризації української кухні, локальних продуктів, традиційної випічки, пирогів з яблуками, сливами, маком, сиром, горіхами, ягодами та іншими начинками, а також залучає бізнес, пекарні, кав’ярні, локальних виробників і креативні індустрії до створення попиту на культурний продукт. Конкурс «Мій Пиріг Незалежності», соціальні кампанії, гастрономічні дослідження, а також медіа-активність навколо проєкту сприяють розвитку культурної спадщини України, зміцненню локальної економіки, просуванню української ідентичності та формуванню нових щорічних традицій святкування Дня Незалежності України як частини сучасної української культури, гастрономічного туризму та культурної дипломатії.
