«Задоволені клієнти — найкраща винагорода»: як ветеран Євген Смага відбудовує життя після війни

Розмова з ветераном Євгеном Смагою, який боронив Чернігів у складі 1-ї танкової бригади, отримав важке поранення, ампутацію, став зіркою ветеранського спорту, а тепер запустив ще й власний бізнес — автомийку самообслуговування «Водолій».

Що допомагає прийняти нову реальність після важкого поранення? Як спорт стає частиною реабілітації, а власна справа — новою мотивацією? Ветеран Євген Смага ділиться історією про втрати, відновлення, родину, підприємництво та життя, у якому завжди є місце для нових цілей.

Женю, коли дивишся на ваш шлях, здається, що ви людина з дуже міцним внутрішнім стрижнем. А який ви вдома, у компанії друзів, тобто поза роботою? Що вас може розчулити або змусити щиро сміятися?

Наразі я дуже зайнятий, тому вдома намагаюся відпочивати разом із сім’єю. З дружиною час від часу ходимо в кіно. З друзями я завжди щирий і комунікабельний, люблю веселих людей. Під настрій можу розповісти смішну історію або анекдот.

Що найважче після поранення? Адже після фізичного болю настає момент, коли потрібно прийняти нову реальність, нову ідентичність і власне тіло. Яким був ваш період реабілітації і що стало тією самою точкою опори, яка не дала зупинитися й змусила рухатися далі?

Після довгого шляху реабілітації, повернувшись додому, я почав займатися спортом, адже це один із найкращих способів реабілітації та реінтеграції людей у суспільство.

Часто цивільні не знають, як правильно спілкуватися з ветеранами, які мають видимі поранення чи протези: хтось відводить очі, хтось надмірно проявляє жалість. Як ви реагуєте на таку увагу? Якої культури спілкування нам усім, як суспільству, ще варто повчитися?

Я часто ловлю погляди людей, які виражають подяку: хтось киває головою, дивлячись в очі, хтось прикладає руку до серця. Мабуть, найбільше нам потрібно навчитися культурі взаємної поваги, незалежно від того, хто перед нами — військовий, ветеран чи цивільний.

Чи є книги, фільми, улюблені музичні виконавці, до яких ви повертаєтеся знову і знову в різні періоди життя? Якщо є така історія, то яке враження вона справила на вас, чи змінила ваш погляд на світ?

На жаль, із книгами в мене в житті не склалося. Люблю фільми, із задоволенням подивлюся хорошу комедію. Після поранення слухаю виключно патріотичні пісні.

Бути підприємцем — непросто в будь-який час, особливо зараз. Це робота 24/7, коли телефон ніколи не вимикається, коли є купа викликів і завдань, які потрібно швидко вирішувати. Як ви відволікаєтеся та відпочиваєте від справ у бізнесі? Спорт допомагає «перезавантажити» голову після робочого дня?

Ще до початку своєї діяльності одна знайома сказала мені: «Якщо ти думаєш, що відкриєш ФОП, ляжеш на дивані і все буде йти як по маслу, ти помиляєшся…». Хоча я так і не думав, проте виявилося трохи важче, ніж планувалося. Але я справляюся. Люблю відпочивати на природі, особливо подобається процес приготування шашлику. Кілька разів на місяць організовуємо такий відпочинок із друзями. Спорт також допомагає морально відпочити.

На вашу мийку щодня заїжджають десятки абсолютно різних чернігівців. Який найприємніший або найкумедніший відгук ви чули від клієнтів за цей час? Що найбільше мотивує продовжувати щодня розвивати «Водолій»?

Дійсно, чимало постійних і нових клієнтів заїжджають на мийку. Найприємніше чути, що люди задоволені сервісом. У мене ще багато роботи: попереду нові проєкти й будівництво, і я точно не збираюся зупинятися.

У вас є свій особистий рецепт «ідеального сервісу»? Які дрібниці на вашій мийці мають бути виконані ідеально, щоб ви як власник були задоволені результатом?

Рецепт дуже простий — задоволені клієнти є найкращою винагородою. Люблю порядок і навчаю цьому працівників, зокрема тому, як підтримувати чистоту на території автомийки.

Знаю, що ви не з тих людей, які зупиняються на досягнутому. Що далі? Які подальші кроки плануєте для розвитку мийки «Водолій»? Можливо, це буде розширення мережі автомийок у Чернігові чи масштабування бізнесу в щось зовсім інше?

Наразі в планах — запустити ще три пости найближчим часом. Потім — будівництво кав’ярні та офісу, встановлення зарядних станцій для електромобілів. Після реалізації цього проєкту, звичайно, на місці сидіти не буду.

Процес відновлення після поранення — це монотонний і непростий шлях, який потрібно проходити щодня. Що б ви хотіли сказати тим хлопцям і дівчатам, які зараз лежать в госпіталях Чернігова та інших міст і лише починають цей довгий шлях реабілітації? Що є найважливішим на самому початку?

Один із найкращих способів реабілітації — це спорт. Також обов’язково потрібно чимось займатися, не сидіти на місці й постійно рухатися.

Авторка: Ярослава Крамаренко

Нехай українське мистецтво й слово шириться — поділися з тими, кому це близьке:

Facebook
Threads
Pinterest
Telegram

Вам також може бути цікаво:

Ніна Шупляк: майстриня, яка зберегла традицію української народної картини

Яскрава представниця народного живопису — Ніна Шупляк, чия творчість стала містком між класичною українською народною картиною XX століття та сучасністю.

Про життя та творчий доробок – у статті.

Read More »

«Мільйони людей, які роблять навіть невеликий внесок, здатні змінювати світ», — засновник благодійного фонду Євген Лянзберг

На жаль, війна в Україні досі триває, і благодійні фонди щодня змушені шукати нові способи допомоги тим, хто сьогодні захищає нашу країну. Водночас дедалі гострішими стають виклики, пов’язані з реабілітацією військових, довірою до благодійності та втомою суспільства. Про службу, волонтерство, відповідальність і те, як змінюється Україна під час великої війни, — розмова з чинним офіцером ЗСУ та засновником благодійного фонду Iron Shield of Ukraine Євгеном Лянзбергом.

Read More »

Ми в соцмережах:

Пошук

Знайди найцікавіше за одним словом.