Публічність сьогодні — це не просто увага та вподобайки, а постійна робота з собою, своїми словами й образом. Для українських ведучих і інфлюенсерок, як Анна Астровська, це означає балансувати між професією, особистим життям і впливом на суспільство, усвідомлюючи, що кожен крок може мати наслідки.
Анна відкриває завісу, що насправді означає бути публічною жінкою в Україні: як змінилися робота та відповідальність під час війни, з якими стереотипами доводиться стикатися і чому важливо мати власну соціальну місію. Вона ділиться власним досвідом, як залишатися собою і водночас нести користь людям у складні часи.
Сьогодні публічні люди перебувають під ще більшою увагою суспільства. Що для вас сьогодні означає бути публічною жінкою в Україні? Чи змінилось це відчуття за останні роки?
Бути публічною жінкою в Україні зараз — це брати відповідальність за слова, сенси, за те, що ти транслюєш. Перед кожною публікацією ти думаєш не лише про зміст, а й про те, як він може відгукнутися в інших, щоб не зачепити, не знецінити, не тригернути. Важливо пам’ятати, що у публічному просторі кожна дія має наслідки. Тому з’являється більше обачності й усвідомлення того, яку енергію та які ідеї ти несеш у суспільство.
Це відчуття дуже змінилося за останні роки. До початку повномасштабної війни ми значно легше ставилися до того, чим ділимося в соцмережах. Зараз же перед будь-яким контентом ти зважуєш більше: чи це доречно, чи це підтримує, чи не зачепить чиїхось почуттів, чи є в цьому користь.
Як, на вашу думку, трансформувалося ставлення суспільства до публічних жінок — у медіа, шоу-бізнесі, блогінгу чи бізнесі?
Мені здається, ставлення поступово змінюється разом із самими жінками в публічному просторі. Їх стало більше, і разом із цим з’явилося більше змісту, користі та різних голосів.
Якщо раніше часто йшлося про «контент заради контенту», то зараз і в медіа, і в блогах, і в бізнесі відчувається зсув у бік сенсів. Блогерки та креаторки все частіше думають про те, яку цінність вони дають своїй аудиторії, як можуть бути корисними, як підтримати або підсвітити важливі теми. Також стало більше цікавих і глибших колаборацій не заради охоплень, а з ідеєю і змістом. І мене дуже тішить, що саме така тенденція зараз формується в нашій ніші.
Зовнішній вигляд ведучих завжди привертає увагу глядачів. Чи складно підтримувати професійний вигляд, в умовах постійних відключень, обстрілів та загальної турбулентності, у якій сьогодні живе країна?
Зовнішній вигляд для ведучих завжди має значення — це частина професії. Ти маєш виглядати зібрано й впевнено, щоб утримувати увагу, щоб тобі довіряли й хотіли слухати.
Звісно, в умовах, у яких ми зараз живемо, це стало складніше. Відключення світла, обстріли, загальна напруга впливають і на стан, і на ресурс. Бувають ранки, коли після важкої ночі важко зібратися навіть внутрішньо, і це відчувається. Але це питання професійної відповідальності. З’являється більше дисципліни, своїх маленьких ритуалів, які допомагають привести себе до ладу і зовні, і всередині. І навіть якщо щось не спрацювало з першого разу, завжди знаходиш спосіб зібратися й виглядати свіжіше.
Для мене це ще й про розуміння своєї ролі, бо я працюю з настроєм людей. І, попри обставини, маю виходити до них з енергією, зібраністю і повагою до своєї роботи. Як і раніше: якою б не була ніч чи самопочуття, ефір або подія — це відповідальність, яку ти береш на себе. І виглядати охайно та доречно така ж частина цієї роботи.
Як повномасштабна війна змінила вашу роботу в медіа та відчуття відповідальності перед аудиторією?
Повномасштабна війна дуже загострила відчуття відповідальності як в роботі, так і в комунікації з аудиторією загалом. Якщо говорити про соцмережі, то з’явилося більше сумнівів і внутрішніх фільтрів. Інколи я свідомо не публікую щось або відкладаю, щоб ще раз подумати, чи це доречно і який меседж це несе.
У професії це відчувається ще сильніше. Коли ти на сцені, в ефірі чи на телебаченні, ти розумієш, що кожне слово може бути записане, вирване з контексту і розповсюджене окремо. І справа навіть не в тому, щоб «не сказати нічого зайвого», а в тому, щоб чітко усвідомлювати, що саме ти транслюєш і які наслідки це може мати.
Тому зараз я значно уважніше ставлюся до формулювань, до сенсів, до інтонації. І завжди думаю про головне: чи є в цьому користь, чи це підтримує людей і чи відповідає тій реальності, в якій ми всі живемо.
Що допомагає вам зберігати баланс між публічністю, роботою та особистим життям?
Якщо чесно, я не впевнена, що цей баланс взагалі існує в ідеальному вигляді. Для мене це про відчуття моменту й чесність із собою. Якщо є ресурс і можливість багато працювати, то я працюю. Якщо з’являється час побути з близькими, з друзями, з родиною — я обираю бути з ними.
Зараз це ще більше про цінність часу. Ти не знаєш, якою буде ніч і в якому інформаційному просторі прокинешся зранку. Тому намагаєшся жити не «в балансі за графіком», а в балансі за відчуттями — встигати і працювати, і бути поруч із тими, хто важливий.
Чи доводилося вам стикатися зі стереотипами або критикою через те, що ваша професія пов’язана з публічністю?
У суспільстві все ще є уявлення, що жінка в шоу-бізнесі не може самостійно реалізуватися, добре виглядати й при цьому чесно заробляти. І за цим часто стоїть багато внутрішніх обмежень самих людей.
Але для мене важливо інше. Я не відчуваю потреби щось доводити чи з кимось боротися. У кожного є вибір — вірити в ці стереотипи чи ні. І це відповідальність кожного окремо. З мого досвіду, такі оцінки найчастіше дають люди, які не мають безпосередньої дотичності до індустрії. Тому я не сприймаю це близько. Я просто роблю свою роботу і зосереджуюсь на тому, що справді має значення.
Яку головну думку або меседж ви б хотіли донести жінкам, які лише починають свій публічний шлях?
Насамперед чесно відповісти собі на запитання «навіщо». Яка ідея стоїть за цим шляхом, яка цінність і сенс? Бо публічність — це не просто про впізнаваність, а про те, що саме ти хочеш донести, що змінити або підсвітити. Важливо розуміти свою внутрішню мотивацію: не «бути відомою», а «бути відомою для чогось». Яку соціальну роль ти береш на себе, яку користь можеш дати людям.
І ще один момент — готовність. Публічність майже завжди означає, що частина твого особистого життя стає відкритою, хочеш ти цього чи ні. Тому варто заздалегідь подумати, чи готова ти до цієї відкритості і до певних компромісів, які з нею пов’язані.
