Проєкт об’єднує художників, дослідників і спільноту навколо роботи з «живими архівами» міста — постіндустріальними ландшафтами, музеями праці, підприємницькими архівами та людськими історіями. Через мистецькі практики, лекції та публічні події учасники досліджують, як радянські та імперські наративи формували міську ідентичність Кривого Рогу — і як від них можна звільнятися сьогодні, в умовах війни та трансформацій.
Резиденція стає простором для діалогу про пам’ять і тіло, працю і вразливість, матеріальність і травму, локальний досвід і європейські контексти. У фокусі — деколонізація не як абстрактне поняття, а як жива практика уважного слухання міста та спроба уявити його майбутнє поза стереотипами. Попереду — підсумкова виставка за кураторством Костянтина Дорошенка, яка збере художні висловлювання, народжені в процесі резиденції. Слідкуйте за оновленнями KRCC, аби не пропустити момент, коли Кривий Ріг заговорить про себе новим голосом.
За результатами відкритого запрошення для участі в резиденції були обрані:
Єва Алвор (Запоріжжя) – художниця, яка працює з текстилем та підручними матеріалами. У своїх роботах вона поєднує різні фактури та об’єкти, створюючи сенсорні поверхні. В медіумі інсталяції використовує монтажну піну, дріт, дерево, метал. Досліджує чуттєвий досвід, пам’ять, релігійність та самоідентифікацію. Учасниця проєкту “Голоси невидимого: мистецтво, маргіналізація та політичний опір у соціально-економічному контексті” (2024), замовленому Технологічним інститутом Карлсруе.
Віталій Кравець (Київ) – художник, чия практика з 2022 року зосереджена на колективній пам’яті, символах стійкості та пошуку нової мистецької мови. Працює з живописом, графікою, сценографією, а також у міждисциплінарних галузях культури. У 2014-2016 роках був артдиректором галереї “Бактерія” при Мистецькому Барбакані (Київ). Його проєкт “Анатомія безхребетних” увійшов до короткого списку Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2022), проєкт “Верба” отримав першу відзнаку на курсі “Практика про мистецтво, пам’ять та історію” (2025).
Ася Яковлєва (Дніпро) – художниця, що працює з графікою, скульптурою, текстилем, вишивкою, бісером. Її практику визначає увага до матеріалу: через його тактильність вона розповідає про вразливість, тілесність і насильство. Текстиль і вишивка для неї — “материнські” медіуми, через які вона осмислює травму, поєднуючи турботу й опір. Роботи Асі водночас декоративні та гострі за змістом.
Протягом грудня 2025 – січня 2026 Post-Industrial Memory Lab створює майданчик для дослідження постіндустріальних ландшафтів, робітничих музеїв, архівів підприємств, покинутих індустріальних зон та історій праці. Учасники працюватимуть із цими “живими архівами”, формуючи художні висловлювання про пам’ять, деколонізацію та відновлення, а результатом стане виставка під кураторством Костянтина Дорошенка.
Він відзначає: «Сьогодні Кривий Ріг – місто прифронтове, де руйнація, самоусвідомлення та творення нового відбуваються водночас. Одне з найбільш стереотипізованих у нашій суспільній свідомості міст, чия історія насправді сповнена несподіваних, знакових переплетень – і не лише для України. Я зустрів у Кривому Розі митців, які не бояться довіряти власному баченню, ветеранів праці, яким майбутнє цікавіше за ностальгію, людей, відкритих до відкриттів. Погляд учасників резиденції на місто довжиною в життя щось відкриє нам всім у ньому. А можливо – і у собі».
В межах проєкту також відбудеться серія публічних подій, а саме:
Лекція «Футболка твого міста: як одяг створює нову культурну мапу України». Лекторка: Зоя Звиняцьківська
Лекторка пропонує подивитися на спецодяг індустріальних професій як на перший «мерч» українських індустріальних міст — предмет, що одночасно маркує ідентичність, культуру, статус і належність до спільноти. Як робочі куртки, каски, комбінезони й тканини стали візуальними символами Кривбасу? Чому уніформа шахтаря чи металурга — це потужний знак пам’яті, гордості та міської естетики? І як сьогодні ці елементи повертаються в моду, дизайн і локальний брендинг?
Зоя Звиняцківська – історикиня моди, fashion-антропологиня, за фахом мистецтвознавиця. Досліджує структури культурних і соціальних кодів, використовуючи моду та одяг в якості інструментів. Однією з перших почала формувати українську модну індустрію та задала тон українській fashion-критиці. Лекторка «Культурного проєкту» та UFEG. Створила авторські курси «Історія моди ХХ століття», «Українська мода доби Незалежності», «Українська мода ХХ сторіччя», «Модний авангард».
Лекція «Внесок європейських країн у розвиток Кривбасу (1881–1918)». Лектор Володимир Казаков
У лекції Володимир розкриє маловідомі сторінки транснаціональної історії регіону. Він покаже, як німецькі, французькі та бельгійські компанії впливали на формування інфраструктури, промислових технологій та міської культури Кривого Рогу наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Це розповідь про індустріальний Кривбас як простір європейських взаємодій, економічних зв’язків та культурних перетинів, що залишили слід у міській архітектурі, економіці та локальній ідентичності.
Володимир Казаков – експерт з індустріального туризму, завідувач кафедри туризму та економіки КДПУ, кандидат географічних наук, доцент, найкращий гід України 2021 року за версією Ukraine Tourism Awards, керівник ГО «Туристичний центр “Кривбастур”», власник туристичного агентства «Кривбастур».
Лекція «Як говорити про індустріальну спадщину мовою сучасного мистецтва?». Лекторка Олександра Клод
Олександра покаже, як європейські художники працюють із заводами, кар’єрами, цехами та руїнами, перетворюючи їх на простір для нових сенсів. Під час події Олександра поділиться своїм досвідом роботи з індустріальною спадщиною – зокрема, темами вугільної та мідної промисловості та їх (пост)колоніального контексту у Великобританії та на Кіпрі.
Олександра Клод – мисткиня, психологиня і дослідниця. Працює з фотографією, відео, інсталяцією. Її роботи були представлені на міжнародних виставках і артрезиденціях, зокрема в Англії, Фінляндії, Латвії, Кіпрі та ін. У своїй художній практиці Олександра досліджує емоції, памʼять та кордони у постколоніальних суспільствах. Також – розкриває теми коріння, дому та циклічності, міфології та звʼязку людини з землею.
Лекція «Деколонізація пам’яті: пострадянські наративи в українських містах». Лектор Антон Лягуша
Проєкт Post-Industrial Memory Lab: Деколонізація Кривого Рогу від KRCC став багаторівневим простором дослідження, діалогу й художньої рефлексії, що поєднав резиденцію, публічну програму та роботу з «живими архівами» міста. Через мистецькі практики, лекції, дискусії та міські маршрути проєкт актуалізує складну постіндустріальну спадщину Кривого Рогу, відкриваючи можливість говорити про пам’ять, працю, тіло, гендер, ідентичність і майбутнє регіону поза колоніальними та радянськими наративами. У контексті війни та трансформацій ця ініціатива формує нову оптику бачення міста — як простору критичного осмислення, співтворення й культурного відновлення.
Вже зовсім скоро відбудеться підсумкова виставка результатів проєкту за кураторством Костянтина Дорошенка. Слідкуйте за соцмережами KRCC.
