Щоранку о 9:00 в Україні оголошують хвилину мовчання за загиблими у війні. Звук метронома чи голос із гучномовця можна почути в метро, потягах, кав’ярнях та на вулицях міст. Однією з перших, хто почав системно говорити про важливість цього ритуалу, була парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри» Ірина Цибух із позивним «Чека».
Ірина рятувала поранених бійців у найгарячіших точках фронту та бачила надто багато смертей. Саме тому тема пам’яті й вшанування загиблих стала для неї надважливою.
«Ми розуміємо під культурою пам’яті потребу пам’ятати і як надовго ми розуміємо пам’ятати. Чи це пам’ятати сьогодні тут для себе, щоб не забути свого побратима, який загинув, чи це пам’ятати для всіх наступних нащадків», – казала Ірина Цибух.
Навколо «Чеки» поступово сформувалося коло однодумців. Серед них була журналістка Катерина Даценко, яка ще у 2023 році побачила в Острозі, як місто зупиняється під час хвилини мовчання.
«Я пам’ятаю, як автівки зупиняються, люди виходять із магазинів, кав’ярень, студенти виходять з університету. І я подумала: вау, це настільки потужний ритуал», – згадує Катерина.
Разом вони почали працювати над тим, щоб хвилина мовчання стала загальнонаціональною традицією. Організовували лекції для бізнесів, говорили про сучасну культуру пам’яті та шукали способи впровадження ритуалу в містах України.
У травні 2024 року Ірина Цибух загинула на Харківщині під час своєї останньої ротації.
Перед смертю вона залишила брату лист із проханням, яким має бути її прощання: без чорного одягу, з українськими піснями, ватрою та збором на «Госпітальєрів».
«Я ніколи не бачила, щоб люди аплодували на похованнях і так щиро співали українських пісень. Це і є та нова культура, про яку Іра говорила», – каже Катерина Даценко.
Після загибелі подруги команда ГО «Вшануй» продовжила її справу. Разом вони організовували акції-нагадування про хвилину мовчання у десятках міст, створили дорожню карту для громад та бізнесів, а також працювали над законодавчим закріпленням цього ритуалу.
Сьогодні до хвилини мовчання вже долучилися десятки українських міст. Оголошення звучать у громадському транспорті, на центральних вулицях і в публічних просторах.
«Іра казала, що ритуали формують суспільство. І я думаю, що ми зараз саме в цій точці», – говорить Катерина.
Переглянути історію можна у новому випуску проєкту «Код пам’яті» від медіа #ШОТАМ.
