Кадирова — скульпторка, чия практика виростає з публічного простору і роботи з «утилітарними» матеріалами: кахлями, бетоном, асфальтом, металом. Вона перетворює буденне на мистецьке висловлювання — від кахельних скульптур і «пам’ятників сміттю» до інсталяцій, що критикують споживацтво та механіки артринку. Її роботи часто реагують на міський ландшафт і пам’ять, а з 2014 року — на війну Росії проти України, фіксуючи досвід руйнувань і стійкості («За парканом», «Паляниця», «Безпечна війна», оновлені «Data Extraction»).
Ідея публічного простору як майданчика для розмови з аудиторією — ключова для покоління митців, що формувалося від Помаранчевої революції; у цьому середовищі постала група Р.Е.П., до якої належить і Кадирова. Її «лаконічні жести» — від інтервенцій наклейкою-ракетою russian.rocket2022 до ринкового «Маркету» з «товарами» з кахлів — підсвічують, як контекст змінює сприйняття речей і як мистецтво повертає публіці право на місто.
