Унікальний художник на тканному полотні — Михайло Білас

Про видатного митця, його роботи далі у матеріалі.

Видатний митець Гуцульщини та Покуття, майстер гобелени, килимів, аплікацій, вишитих килимків, серветок та ляльок. Застосовуючи різні техніки ткання, Михайло Білас створив унікальні роботи. У його творах можна побачити багату на традиції українську культуру, обряди, звичаї та впізнавані образи.

Митець все життя творив у Трускавці, тому саме тут у 1992 році відкрили Художній Музей Михайла Біласа. Зокрема в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського зберігається 32 роботи митця, як і в інших музеях України та за кордоном. 

Далі у матеріалі про роботи Михайла Біласа…

Пастель Михайла Біласа «Водохреща»
Михайло Білас, пастель "Водохреща ( Йордан)" 2009 рік

Пастель Михайла Біласа «Водохреща»

Як зазначають на офіційній сторінці митця у Facebook, Пастель Михайла Біласа «Водохреща» — це дивовижне поєднання народного обряду та глибокого духовного змісту, викладене в унікальній кольоровій гамі, що властива майстру. Робота виконана у виразних холодних синьо-блакитних та бірюзових тонах, що миттєво передають відчуття зимового морозного повітря. Композиція картини багатофігурна та розгортається знизу вгору, створюючи ефект урочистої процесії.

Обличчя персонажів стилізовані, з круглими рум’яними щоками (фірмовий почерк Біласа), що робить їх схожими на героїв добрих народних казок. Люди тримають у руках глечики та горщики, чекаючи на свячену воду. Церковні хоругви високо підняті церковні знамена з іконами Ісуса Христа, Богородиці, св. Миколая, кн. Ольги та Володимира та ін. додають сцені вертикального ритму та відчуття небесного заступництва.

У цій пастелі Білас виступає як художник-етнограф. Він приділяє велику увагу деталям ужиткового мистецтва:

  • Глечики в руках людей та на передньому плані мають автентичні розписи, характерні для західноукраїнського гончарства.
  • Традиційні хустки, кожухи та кептарі передані лаконічно, але впізнавано.
505935254_1133214475503729_8486133982268875715_n
Художня аплікація “Тіні забутих предків”, 1968 рік, картон, кольоровий оксамитовий папір.

Художня аплікація «Тіні забутих предків»

Як зазначають на офіційній сторінці митця у Facebook, робота присвячена безсмертній повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”.

Ця робота – це не просто ілюстрація, це глибоке переосмислення трагічної історії кохання Івана та Марічки, втілене у яскравій, самобутній формі. Михайло Білас, відомий своєю унікальною технікою аплікації, зумів передати дух Карпат, містику давніх вірувань та емоційну глибину твору.

Кожен елемент аплікації ніби дихає гуцульським колоритом. Варто нагадати, що саме ця повість надихнула видатного Сергія Параджанова на створення культового однойменного фільму 1965 року, який став світовим шедевром і візитівкою українського кіно. Фільм і аплікація, хоч і створені у різних жанрах, дивовижно доповнюють один одного, розкриваючи багатогранність повісті.

Аплікація “Обливаний понеділок”, 1991, картон, кольоровий оксамитовий папір, 108 x 109 см, Художній музей Михайла Біласа, м. Трускавець.
Аплікація “Обливаний понеділок”, 1991, картон, кольоровий оксамитовий папір, 108 x 109 см, Художній музей Михайла Біласа, м. Трускавець.

Аплікація «Обливаний понеділок»

“Михайло Білас дуже цінував, любив і підтримував великодні традиції. Він робив це в своєму побуті, а також зафіксував у своїх творах”, – пишуть на сторінці. Як можна побачити, робота передає кольори весни, сповнена радості та особливого стилю митця.

488253755_1079879154170595_7010053338218887787_n
Гобелен “Весна”, 58х56 см, 1988, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, Художній музей Михайла Біласа, м. Трускавець.

Гобелен «Весна»

Барвистий гобелен, що втілює пробудження природи. Колоподібна композиція, ніжні кольори та символічне зображення лелеки створюють відчуття тепла та оновлення.

487940376_1079180227573821_6081709824144059176_n
Лялькова пара “Лемківський танок (Україна)”, 1966 – 1969, дріт, тканина, бісер, шиття, гачкування, 28 см, Музей «Дрогобиччина», м. Дрогобич

Лялькова пара «Лемківський танок»

“Михайло Білас дуже любив танцювати. Цінував та приділяв уваги вивченню народних танців. Відтак, відтворював їх в своїх роботах – фіксував створенням лялькових пар в динаміці, в рухах”, – пишуть на сторінці.

Гобелен “Писані чічки”, 1984, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка Михайла Біласа, 182 х 244 см, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, м. Коломия.
Гобелен "Сонечка" ручне ткацтво, 2003р, 150×110см Художній музей Михайла Біласа м.Трускавець

Гобелен «Писані чічки»

Ніжне слово “чічка” це карпатський діалектизм. Так гуцули любили називати квіти. А з часом так називали гарну дівчину. На гобелені «Писані чічки» Михайло Білас зобразив постаті трьох дівчат, майже однаково одягнених у гуцульських строях, а навколо цих дівчат зображено різні квіти. Два значення одного слова на однім гобелені.

Гобелен “Голгофа”, 1996, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, 256 x 128 см, Художній музей Михайла Біласа, м. Трускавець
Гобелен “Голгофа”, 1996, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, 256 x 128 см, Художній музей Михайла Біласа, м. Трускавець

Гобелен «Голгофа»

“..А взагалі я страшенно люблю старину, і де б я не бував, знаходив час побачити її. Де б я не був, відвідував цвинтарі, бо ніхто і ніщо так не свідчить про тих, хто в цьому місті був і жив, про культуру цього міста, як вони. Про це говорять фігури, гробівці, огорожі, що ковані художниками-ковалями…” , – Михайло Білас.

Інші роботи митця:

Гобелен "Сонечка" ручне ткацтво, 2003р, 150×110см Художній музей Михайла Біласа м.Трускавець
Гобелен "Сонечка" ручне ткацтво, 2003р, 150×110см Художній музей Михайла Біласа м.Трускавець
“Вечорниці” (триптих), 1983, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, 200 х 114 см, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, м. Коломия
“Вечорниці” (триптих), 1983, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, 200 х 114 см, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, м. Коломия
Ой, чий то кінь стоїть”, 1975, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, 115 х 140 см, Музей «Дрогобиччина», м. Дрогобич
“Ой, чий то кінь стоїть”, 1975, вовна, ручне ткацтво, авторська техніка, 115 х 140 см, Музей «Дрогобиччина», м. Дрогобич
Михайло Білас

Інші роботи можна переглянути на офіційному сайті bilas.art

 

Авторка: Діана Римарчук

Нехай українське мистецтво й слово шириться — поділися з тими, кому це близьке:

Facebook
Threads
Pinterest
Telegram

Вам також може бути цікаво:

Максим “Єнот” Ємець – вшановуємо пам’ять загиблого воїна

В річницю загибелі підполковника Збройних Сил України, старшого офіцера підрозділу спеціального призначення ГУР МО, Героя України (посмертно), поета, автора книги «Наше ратне діло та роздуми про вічне» згадаємо життєпис Максима, життя якого передчасно обірвала війна.

Read More »

«Через мистецтво відроджується народ і культура»: захід ART HOUSE|СВОБОДА ТВОРЧОСТІ — розмова із засновницею Еліною Мартовою

У розмові з дизайнеркою Еліною Мартовою — засновницею ART HOUSE | СВОБОДА ТВОРЧОСТІ та Академії дизайну FashionArt.House — говоримо про шлях від дитячого захоплення модою до створення власної освітньої платформи, про силу автентичності, виклики організації мистецьких подій в Україні та про те, чому сьогодні так важливо не просто створювати, а давати простір іншим творити.

Read More »

Ми в соцмережах: