Українське вбрання ORII

Сучасна інтерпретація української вишивки від ORII — бренду, що поєднує автентику, моду та глибоку ідентичність.

Вишиванка — це більше, ніж просто вишита сорочка. Це символ української душі, коду нації та водночас елемент сучасного стилю. Сьогодні все більше брендів переосмислюють традицію, поєднуючи давні орнаменти з актуальним дизайном. Один із них — ORІI, український бренд, який створює вишитий одяг із глибоким змістом і сучасною естетикою. У цьому інтерв’ю засновниця бренду Романюк Надія розповідає про шлях бренду, філософію української вишивки та те, як зробити традицію частиною повсякденного життя.

Чому давні вишиванки були не лише для краси, а й – оберегами?

У народній свідомості сорочка часто сприймалась як «друга шкіра» – одяг, що захищає людину від зла, хвороб і недоброго ока. Мотиви, кольори й розміщення вишивки мали сакральний сенс: певні знаки «відсікають» небезпеку (геометричні «зірки», хрести), рослинні мотиви символізують життя й родючість, а червоне – енергію Сонця і захист. Ця ідея – поєднання практичної (прикраса, статус) і магічної (оберіг) функцій – добре документована в етнографії й сучасних дослідженнях про вишиванку як культурний код. Зараз я помічаю, як все більше ці сакральні значення і обереги сховані у орнаментах повертаються і в сучасні тенденції, адже в нас в діректі часто запитують про це і ми маємо декілька дописів де розказуємо детальніше про значення і символізм наших сорочок.

Стилізація вишиванки бренду ORII
Символіка на рукавах, комірі та подолі – що означали знаки в різних регіонах

Про регіональні особливості символів на сорочках до сих пір ходить багато дискусій, ба більше ми самі стикалися з цікавими знахідками у наших родинних колекціях вишивки (прабабуся з Прикарпаття вишивала орнаменти притаманні Слобожанщині ) адже змішання регіональні не було дивиною.
Тому пройдемося по найбільш популярних знаках для регіонів
Дерево життя – символ роду, безперервності життя; часто зустрічалися в центральних і південних регіонах у складних композиціях.
Хрести/ромбічні розети/зорі – універсальні захисні знаки; хрест можуть зустрічати на комірі та в кутах рукава, щоб «закріпити» захист біля шиї й рук. Так робили і роблять досі знайомі мені майстрині, які понад пів століття займаються вишивкою
Рослинні (квіткові) орнаменти- символи родючості, жіночої сили, краси. На моїй памʼяті немає жодного регіону де би не використовували квіткові орнаменти, це може проявлятися в різних формах (геометричних, більш реалістичних а також навіть обʼємними стібками створювали вишиті сорочки для молодих дівчат)
Зооморфні знаки (птахи, коні, півні) – повʼязані з очікуванням щастя, родини, довголіття; регіонально найбільш притаманні саме Луганщині і культурі Трипілля.

Старовинні намиста – «коралі», «дукачі», «баламути»:  в чому їхні особливості й чому колись коралі могли бути дорожчі за золото?

Коралі (червоні намиста) – часто червоний корал був вітальним знаком, символом здоров’я, родючості й захисту. Справжній корал – природний матеріал, складний і дорогий у добуванні та обробці, тому в минулому (та й в сьогоденні) коралі іноді коштували більше за ювелірне золото (особливо якщо коралі були великі, старі й з рідкісним відтінком). Часто дарували на весілля молодятам і передавали, як дорогоцінний спадок дітям.
Дукач – в моєму топі він на другому місці за «значимістю» серед українських прикрас. Його ще називали «личман» зазвичай як раз в моїх регіонах (на заході України).
Це був медальйон, який у різних регіонах вироблявся як із золота/срібла так і з монет або навіть нагородних медалей. Був медальйон прикрашений бантом, який мав також свої особливості (Бант прикрашався камінням, склом, бісером. На Лівобережній Україні й на східних територіях були поширені пишні, більш масивні і яскраві банти, а на Правобережній Україні, на західних і північних її територіях банти були більш скромні і взагалі могли бути відсутніми. Є також винятки – наприклад ягнусок Слобожанщини у формі серця.
До нашого часу збереглося не так багато екземплярів дукачів і ми щиро раді що в нашій крамниці представлені неймовірні дукачі, створені на основі української спадщини.
Баламути – перламутрова розкіш. Символ дівочої честі і статусу. Передавалося у спадок по жіночій лінії і вдягали зазвичай на весілля. Найбільш популярними були у 19-20 столітті на теренах Одещини і Кіровоградщини.
Моя улюблена позиція у етно вішлисті. Її елегантний і довершений вигляд через майстерну роботу важко не помітити.

Вишитий верхній одяг (кожухи, гуні, кептарі) – носії ідентичності. Як відрізнити гуцульську вишивку від подільської чи лемківської?

З маленької я їздила до різних майстрів і на нічні ринки де перед Різдвом ми вибирали петики або кептарі, щоб було тепленько ходити в ангелі (колядувати).

На Заході України пишалися майстерністю виробів з вовни (гуні, кептарі) оздоблювалися яскравими деталями. Найдавніший тип вирізнявся багатим оздобленням. Аплікації з сап’яну мали вигляд зубців, а на грудях – кучерів із загнутими догори кінцями.
Також памʼятаю були сардаки шкіряні або з доморобного сукна, але це був зазвичай чоловічий верхній одяг. Ви могли їх бачити з неймовірних колядувань на Криворівні або в Дземброні.
Коли в більш дорослому віці я почала вивчати верхній одяг і інших регіонів України то побачила що відрізняється він і кольорами і самими фасонами. Кожен регіон має свої кольори і деталі оздоблень, це справді вражає.

крайка з китицями
вишиванка з крайкою
Розкажіть, що таке крайка,  і яку роль відігравала в нашому одязі?

Крайка(оправа/попрушка)-все це назви тканого або плетеного поясу завдяки якому підперізували плахти/запаски і інші види одягу між собою. В сучасному вигляді крайку можна легко поєднати з любим елементом одягу, адже вона слугує як акцентний корсетний пояс, який гарно підкреслює талію і доповнює образ.
Чоловічі – більш широкі, жіночі – з більшими варіантами оздоблення. Але в любому випадку від найдавніших часів у багатьох народів пояс, підперізування мали сакральне значення, пов’язане з ідеєю досконалості, безкінечності й водночас цілісності.
Особливо часто пояс згадується в історіях та народних оповіданнях у зв’язку з нечистою силою. Він відомий як оберіг проти відьом (чоловічий пояс). За поясом (або в тому місці, де застібають сорочку) носять полин і любисток. Жінки ж часто вважали, що пояс зберігає всю енергію і силу людини і не дає їй втекти.

Спілкуючись з нашою майстринею крайок мені серце кровʼю обливається від її слів, що зараз немає кому їх виготовляти і цей традиційний елемент на межі зникнення. Можна на пальцях порахувати кількість майстринь/ів які популяризують і виготовляють цей етно виріб. Тому важливо підтримувати локальних виробників, адже вони працюють не завдяки, а всупереч.

Як змінилося значення традиційного строю сьогодні? Чому сучасні українці знову носять вишиванки, крайки, намиста?

Це живе в середині нас. Я вірю що є сила поколінь, любов до свого і відчуття цілісності коли ти вдягаєш вишиту сорочку або етно прикрасу створену майстринями, яких перед цим навчали їх батьки, а перед цим батьки батьків і так століттями. Це захоплює і заставляє цінувати ще більше наш спадок, який зберігся завдяки любові наших пращурів до Батьківщини і до свого рідного. У скрутні часи це відчувається найбільше, саме тому мій магазинчик перейшов у онлайн форму під час повномасштабного вторгнення, коли не знаєш що буде завтра, але відчуваєш відповідальність за те що довірили тобі.
І я вдячна за такий щирий і великий фідбек за перший рік відкриття.

Як поєднати давні ремесла з сучасним дизайном, не втративши автентичності?

Багато майстринь стикаються з цією темою, адже сучасний стиль потребує змін. Але база залишається одна – поважати техніку і обраний орнамент. Розуміти, що саме цим виробом хочеться передати і що зберегти.
Також більше розповідати про історію, походження і особливості. Вік живи – вік учись також працює і в цьому випадку, адже багатогранна історія етно елементів нашої Батьківщини заслуговує на пізнання і відтворення.
Тому так – можна зробити традицію модною й при цьому не позбавити її сенсу, якщо підходити відповідально. Стосовно донатів з кожної покупки у нашому магазині – тут у нас дуже все чітко. Багато моїх родичів і наречений служить у війську, моє оточення це волонтери і свідомі українці у яких постійно є збори на потреби нашим військовим тому допомога армії займає першочергове місце як у житті магазину так і мене як людини.
Крім податків нашій країні як ФОП я маю відповідальність перед тими хто боронить наші життя і завдяки яким взагалі ми можемо існувати як нація. Тому завжди закликаю донатити і бути надійним тилом для тих кому ми завдячуємо життям.
Також звичайно у нашому магазині діє знижка для військовослужбовців.
Ми завдячуємо всім що у нас є саме нашим військовим, і це я тримаю в голові завжди.

Нехай українське мистецтво й слово шириться — поділися з тими, кому це близьке:

Facebook
Threads
Pinterest
Telegram

Вам також може бути цікаво:

Ми в соцмережах: