Знак у формі дерев’яного стільця встановили разом із родинами військових. Навколо нього розмістили близько 450 жетонів з іменами захисників та захисниць. Коли дме вітер, жетони дзвенять, нагадуючи про тих, кого досі чекають удома.
Ідея створення простору належить рідним полонених і зниклих безвісти військових. Дерев’яний стілець символізує місце, яке залишається вільним для Героя, що має повернутися додому. Поруч на бруківці розміщений напис: «Місце для тих, кого ми чекаємо».
Символічне відкриття простору відбулося за участі мами безвісти зниклого військовослужбовця Мар’яна Завидівського. Пані Оксана почепила перший жетон із іменем свого сина, який уже 4 роки і 17 днів вважається безвісти зниклим.
«Цією площею щодня проходять тисячі львів’ян, українців та іноземні делегації. Віднині кожен з них, проходячи, зупиниться тут біля місця надії і віри. А коли буде вітер, він чутиме дзвін жетонів, як заклик, який має особливе значення. Кожна родина і ми всі маємо надію, що кожен і кожна повернуться додому, до дружини чи чоловіка, до мами і тата, до дітей. Це так важливо — бити в цей набат і пам’ятати кожного дня», — сказав міський голова Львова Андрій Садовий.
За словами головного архітектора Львова Антона Коломєйцева, який є автором ідеї простору, нині біля стільця розміщено близько 450 жетонів, однак їхня кількість зростатиме, адже родичі продовжують виготовляти нові.
Під час відкриття також висадили дерево надії. До цього долучилися родичі захисників та захисниць.
«В грудні ми прийшли до міської ради і попросили, щоб ми зробили місце — символ віри і надії. Ви нас почули. Дуже вам вдячні за вашу ініціативу з виготовлення жетонів. Родини були вражені і вдячні. Я дякую, що ви нас чуєте», — сказала очільниця громадського руху «Звільнити Всіх» Аліна Власенко.
За інформацією Львівської міської ради, «Місце надії» має стати постійним нагадуванням про українських військових, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, та про родини, які щодня чекають їхнього повернення.
