Максим Березовський: український геній, якого повертають із забуття

Максим Березовський: український геній, якого повертають із забуття
18 вересня Академія давньої музики Leopolis та формація Open Opera Ukraine презентували онлайн новий проєкт — «Березовський: звукова антологія творчості». Ініціатива покликана повернути Україні ім’я автора першої української симфонії — Максима Березовського, чию історію десятиліттями спотворювали імперські міфи.

Композитор, якого російська культура намагалася привласнити, постає у справжньому світлі — як освічений європейський музикант українського походження, автор духовної та світської музики, що стоїть в одному ряду з Моцартом і Гайдном.Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості» — спільна робота Академії давньої музики Leopolis та формації Open Opera Ukraine. Його мета — відновити справедливість щодо постаті Максима Березовського, повернути українцям справжню історію композитора, який стояв біля витоків професійної музики в Україні.

Онлайн-презентація відбулася 18 вересня, а запис альбому проходив у музейному просторі «Кирилівська церква»в Києві. Над музичним втіленням працювали українські виконавці та запрошений диригент Йорґ Цвікер, знаний інтерпретатор ранньої європейської музики.

Як пояснює наукова консультантка проєкту, докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна, ім’я Березовського десятиліттями обростало неправдою: “Майже все, що ми звикли знати про нього, — від навчання у Києво-Могилянській академії до самогубства через злидні — є вигадкою з російських джерел.”

Насправді, каже дослідниця, Березовський розпочав свій творчий шлях у Глухові, столиці Гетьманщини, навчався у театральній школі при палаці Кирила Розумовського, а не у школі церковних півчих. Його кар’єра продовжилася в Італії, де композитор здобув почесний титул Maestro di cappella у Болонській академії, і в Петербурзі, де він працював у придворному театрі як співак, музикант і автор оперних творів.

У рамках проєкту зібрано рукописні партитури Березовського з архівів Риму, Флоренції, Києва та інших міст. Йдеться про симфонії, арії з опери «Демофонт» та духовні концерти, виконані за принципами історично інформованого виконавства. Саме ці твори доводять: Березовський — не трагічна постать, а композитор, який створив новий стиль української духовної музики, що поєднав народні традиції з європейськими тенденціями XVIII століття. “Якби Березовський залишився у Глухові, ми би зараз про нього нічого не знали”, — зазначає Ольга Шуміліна.

Джерело УП.Культура

Максим Березовський (1745–1777) — український композитор, співак і скрипаль, автор першої української симфонії. Його музику високо цінували сучасники — від німецького академіка Якоба фон Штеліна до італійського маестро Джованні Баттіста Мартіні. Попри численні російські спроби привласнити його творчість, документи, знайдені Шуміліною, свідчать: Березовський — українець, який творив у європейському контексті.

Проєкт став ще одним кроком до повернення імені Максима Березовського в український культурний канон— без імперських нашарувань і міфів.

#МаксимБерезовський #українськамузика #OpenOperaUkraine #Leopolis #українськакультура #Березовськийзвуковаантологія #українськийкомпозитор #класичнамусика #історіямузики #відродженнякультури

Поділитись

Більше цікавих новин:

Вийшов тизер фільму «Вічник» з Текучевим

12 грудня презентували офіційний тизер філософсько-історичної драми «Вічник» — однієї з ключових українських кінопрем’єр 2026 року. Головну роль у стрічці зіграв актор Павло Текучев.

Ukrainian Fashion Week оголосив деталі сезону FW26–27

З 5 по 8 лютого 2026 року в Києві відбудеться Ukrainian Fashion Week FW26–27, де понад 40 українських брендів представлять свої колекції у форматах показів, презентацій та trade show. Повний розклад буде оприлюднено у січні.

Feb презентує дроп La Pausa, натхненний Федеріко Фелліні

Київський бренд в’язаних речей Feb представив нову колекцію La Pausa — витончені силуети, м’які фактури та яскраві кольори, натхненні італійською легкістю. У дроп увійшли три моделі: жилет із розрізом, светри з короткими та довгими рукавами, виконані у кількох відтінках, а також хустка-бандана у трьох кольорах.

Виставка бойчукістів у Києві презентує народну ікону

11 грудня у Музеї Івана Гончара відкривається експозиція «Намалюю матір на божничку в хаті» — друга частина проєкту «Авангард. Витоки», що досліджує, як українське народне мистецтво сформувало нові художні течії наприкінці XIX – початку XX століть.

Newsletter

Твоє джерело цікавого — підписка всього в один клік!