У Києві, на вулиці Рейтарській, невдовзі з’явиться метасад, присвячений постаті українського графіка Георгія Нарбута. Центральним акцентом стане скульптура роботи Назара Білика. Над концепцією простору працювали архітектурна агенція Юнакова та ландшафтна студія «Фрейя».
3 вересня сквер на Рейтарській, 8 став місцем зустрічі мистецької спільноти, активних мешканців району та інвесторів. Тут презентували проєкт DOVGIY FAMILY OFFICE, спрямований на оновлення будівель і перетворення скверу. Саме поруч, понад століття тому, творив Георгій Нарбут. Презентацію відвідали також кияни й національні медіа.


«Створювати пам’ятний знак людині, яка визначила і розробила візуальний бренд України – дуже відповідально. Важливо було створити не портрет – передати цілісний образ Нарбута, представника епохи модернізму. Я розмовляю про мистецтво цією скульптурою. У силуеті видатного графіка – основа його життя, пристрасть, захоплення, любов. Я хотів, щоб його почерк – ясний, точний, елегантний – говорив з нами та був впізнаваним для нащадків».
Назар Білик
Паралельно команда архітекторів, митців та мешканців працювала над ревіталізацією будівель на провулку Георгіївському, 9. За два роки їм вдалося розробити концепцію, що об’єднала історичні споруди в єдиний ансамбль. Проєкт Sophia Park Residence вже здобув міжнародні відзнаки: перемогу у INTERNATIONAL PROPERTY AWARDS (Лондон) та чотири номінації як найкращий європейський проєкт у сфері ревіталізації.
«Це місце вимагає особливого підходу з повагою до минулого. Ревіталізація трьох будівель об’єднує їхні різні стилі в єдиний сучасний ансамбль і цілісний простір», – зазначив архітектор проєкту Микола Каращук.
«Ми зберігаємо кожну цеглину, відновлюючи автентичний колір фасадів Києва XIX століття. Провели ґрунтовні архівні розвідки, аби подарувати київському модерну друге життя», – розповів керівник проєкту Олександр Шовкалюк.
За баченням ландшафтних дизайнерів, сквер стане садом – адже Київ завжди був містом садиб. Простір буде вічнозеленим, а підібрані рослини цвістимуть упродовж року.


«Ми відмовилися від підняття ґрунту, аби не пошкодити коріння існуючих дерев, які протягом двох років доглядав за замовленням інвестора арборист Володимир Ветроградський», – наголосила ландшафтна архітекторка Юлія Поцелуйко.
Реалізація ініціативи розрахована на три роки. «Цей простір стане втіленням пам’яті, культури та діалогу поколінь», – підсумувала мистецтвознавиця та кураторка проєкту Тетяна Шатц.