Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦИС» провели перше в Україні дослідження традицій для проєкту «Витоки». Одне із завдань дослідження – вивчити, які свята є найпопулярнішими в Україні, як різні покоління ставляться до традиційних українських свят, а також що найбільше відгукується молоді, людям середнього та старшого віку.
В опитуванні взяли участь респонденти віком від 18 до 60+ років з різних регіонів України. Найбільший міжпоколіннєвий розрив у сприйнятті традиційних свят можна помітити між молоддю та старшим поколінням. Більше цікавих інсайтів про особливості кожної з вікових груп – нижче.
Старше покоління (60+ років)
Покоління старших людей глибоко пов’язане з повним циклом свят церковного календаря. Для них надвисоку важливість зберігають релігійні свята, які стали другорядним для молодших поколінь, адже не так міцно вкорінені в побут й менш поширені в масовій культурі: Благовіщення, Стрітення, Успіння Богородиці, Воздвиження Христа та Преображення Господнє.
Сучасні свята є менш популярними для святкування людьми старшого віку, проте для цього покоління залишається значущим вшанування пам’ятних дат, зокрема Дня пам’яті жертв Голодомору.
Третина представників старшого покоління в Україні ще й досі святкує День праці, але з віком це свято втрачає свою вагомість і поступово відходить у минуле.
Люди середнього віку (30-59 років)
Це покоління є містком між двома іншими групами. Зі зростанням віку ми бачимо поступове збільшення впізнаваності й вагомості традиційних релігійних свят
Наприклад, якщо серед 30-річних свято Благовіщення відзначають 65% людей, то серед людей віком 50-59 років цей відсоток становить вже 75%.
Популярними є сучасні державні та патріотичні свята. День вишиванки найбільше святкують в Україні саме люди віком 30-39 років. Серед них найбільш підтримуваними є й громадянські практики, які ще не встигли стати масовими: наприклад, День Соборності.
Молодь (18-29 років)
Молодь менш залучена до традиційних релігійних свят, проте активно підтримує новітні обрядові практики. Для наймолодших респондентів особливу роль займають сучасні родинні свята, такі як День матері та День батька. Це свідчить про важливість родинних цінностей для молоді, простоту і зрозумілість обряду святкування, а також підтримку цих свят у дитячих садочках та школах.
Молоді люди активно підтримують державні й патріотичні свята з простою символікою – особливо День прапора.
Попри культурну новизну і меншу вкоріненість в українській традицій, рекордну підтримку серед молоді отримують такі нові й неформальні свята, як День Святого Валентина та Гелловін.
Чому так відбувається?
Яскрава різниця у дотриманні традиційності між молодшим і старшим поколінням можна пояснити секуляризацією: для молоді церква все більше відокремлюється від побутового і світського життя, а релігійні свята стають емоційним атрибутом родинного зв’язку та дотримання сімейних традицій.
Змінюються й релігійні практики – все звичнішими стають свята без ритуалу. На це впливає і міське середовище: у великих містах церковні обряди менш поширені, а вплив релігійної громади слабший, аніж в селах та невеликих містечках.
Молодше покоління цінує простоту і сучасність святкових практик, емоційну забарвленість та особисту значущість свят, тоді як старше — більш традиційні практики, релігійно-обрядові та історичні дати.
Що спільного?
Попри всі відмінності поколінь, залишається два свята, які є цінними для всіх поколінь в Україні – це Великдень та Різдво. Їх святкує понад 90% населення в Україні, тож самі ці свята займають провідне місце у релігійному та родинному житті українців незалежно від віку, місця та регіону проживання.
Серед сучасних традицій однаково важливим для представників всіх вікових груп є дотримання Щоденної Хвилини мовчання – це ритуал, що стає новою загальнонаціональною традицією та формує нову громадянську культуру пам’яті.
Про те, яких традиційних обрядів дотримуються українці сьогодні, а які поступово зникають з нашого вжитку – розповімо вже згодом! Читайте у нашому наступному матеріалі про традиції.
