На початку літа Кадирову запросили до участі в Bi_AM. Вона шукала ідею, «яка б одночасно торкалася сучасної України і зацікавила місцеву авдиторію». «До цього я ніколи не була в Колумбії. З’явилася ідея вступити у взаємодію з колумбійцями, які воюють на нашому боці, – розповідає вона. – …У моїй творчості важлива саме робота з реальністю, з моментом. Тож мені захотілося дослідити, що ж саме відбувається і як». Після тривалих пошуків контактів мисткиня вийшла на «Гуахіро»: «“Хартія”, як на мене, – підрозділ, що найближче дотичний до культури й розуміє важливість сучасного мистецтва… Саме завдяки цьому проєкт стався».
Вперше Кадирова відвідала «Гуахіро» 3 вересня й сформулювала концепцію «War Mail Express». Її надихнули дитячі малюнки на стінах будинку, де зібралися військові: «Якщо ці листи приходять на фронт, чому вони не можуть приходити з фронту?» Вона привезла папір і фломастери, аби бійці написали послання додому. «Більшість військових із Колумбії, які нині воюють в Україні, були військовими і на Батьківщині, – пояснює сержант “Ґуаданьа”… – Ми завжди напоготові виборювати свободу України». Понад 20 військових погодилися писати й малювати навіть без електрики.
До Медельїна Кадирова везла величезний металевий конверт із адресами «Гуахіро» і «Хартії», наклеюючи марки на кожній зупинці шляху — «лист подолав 11 тисяч кілометрів». В експозиції в холі Палацу культури показували відео, як у Харкові пишуть листи, а поруч — стіл із маркерами й папером для відповідей, поштову скриньку та розвішані листи військових. «У листах, які написали колумбійці, дуже багато про Україну, про дружбу Колумбії та України, про війну, про мир… Й важливо, щоб це стало видимим», — підкреслює мисткиня. До скриньки потрапили й дитячі малюнки — Кадирова забрала всю пошту, «щоб розповісти історію про бійців, які виборюють свободу в Україні».
Нещодавно вона повернулася в Україну з відповідями та смаколиками для «Гуахіро» і зафільмувала реакції військових. «Я рада, що колумбійські військові охоче підтримали мій проєкт… завдяки їм ми, живучи в Києві, продовжуємо робити мистецтво, показувати правду про цю війну за межами України». Кадирова сподівається, що «проєкт продовжиться» й надалі: «…і я сподіваюся, що і без мене люди там малюватимуть і писатимуть листи для військових в Україні».
Період підготовки до свят: як вижити, бути стабільним та навчитись отримувати задоволення від процесу
Олена Павлова про Кота Інжира, феміністичну поезію та літературні виклики війни
УКультура запустила цикл 54 лекцій про історію української культури
POELLE і the COAT презентували спільну колекцію
У Токіо відбудеться перший фестиваль української літератури
