Видання досліджує історію українського воїнства, символіку, ритуали ініціації, армійський побут, ветеранський досвід та культуру вшанування пам’яті, позиціонуючи воїнство як невід’ємну складову загальнонаціонального культурного контексту. Як зазначає керівниця проєкту «Витоки» Катерина Гурневич, українська мілітарна культура розвивалася нелінійно, зникала й відновлювалася, тому ключовим завданням було показати її як живий і цілісний процес, де традиційні вишколи, однострій та вірування природно переплітаються із сьогоденням.
Над створенням путівника працювала команда з 30 фахівців — істориків, етнографів, антропологів, журналістів і ветеранів, серед яких Антон Дробович, Олеся Ісаюк, Остап Українець, Артем Папакін, Руслан Халіков та Юрій Юзич, а партнерами виступили видання «Локальна історія», спільнота D3 TEAM та Національний музей історії України у Другій світовій війні. Важливою складовою видання стали автентичні матеріали близько 30 сучасних підрозділів Збройних сил України, які розповіли про власні геральдичні рішення та звичаї.
Зокрема, 1-й окремий центр безпілотних систем СБС розкрив значення скіфської стріли на емблемі як символу роботи за лінією фронту (Deep Strike), а 26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича поділилася традицією ритуального випробування сажею та піропатроном під час посвяти в гармаші. За словами комунікаційника «Гальту» Ігоря Філіппова, путівник фіксує культуру, яка народжується просто зараз у вигляді особливих позивних, внутрішніх дат і способів прийняття нових людей до бойового братерства.
Передмову до видання написав командир 38-ї окремої бригади морської піхоти, бригадний генерал та Герой України Євгеній Бова, наголосивши, що традиція безпосередньо впливає на боєздатність підрозділу, адже висока довіра між побратимами стає запорукою впевненості у бою. На додаток до цифрової книги команди розробили практичний порадник із впровадження внутрішніх традицій у військових колективах. Оскільки військово-культурний простір продовжує формуватися під час війни, автори залишили спеціальну форму зворотного зв’язку для бійців та дослідників, плануючи систематично доповнювати «Путівник мілітарними традиціями» та випускати його оновлені версії.
