Три координати в новій поезії П. Вишебаби «Марґіналії»: рецензія

«Марґіналії» — нова поетична збірка військовослужбовця Павла Вишебаби, у якій війна постає не лише як фронт, а й як внутрішній простір людини. Розповідаємо, як через образи дерев'яного солдатика, електронних листів і кохання автор говорить про втрати, пам'ять, вибір і надію, а ілюстрації Олени Гудими відкривають для цих текстів ще один вимір.

На полицях книгарень нещодавно з’явилася нова збірка військовослужбовця Павла Вишебаби «Марґіналії», яка одразу привернула увагу читачів незвичним дизайном і промовистою назвою.

У перекладі з латини marginalis означає «той, що перебуває на краю». В одному з інтерв’ю Павло Вишебаба так висловився про цю книгу: «Кожну тему у новій збірці представляють три вірші – три точки зору. Як мінометники визначають ціль за координатами x, y, h, так і автор шукає себе та вчиться жити у цьому просторі».

Павло Вишебаба

Гортаючи сторінки «Марґіналій», читач відкриває для себе нові виміри, які, окрім поетичного слова, зачаровують ілюстраціями Олени Гудими. Поєднання поезії та графіки створює цілісний художній простір, у якому виникає невидимий зв’язок між читачем, поетом та ілюстраторкою.

Автор говорить із нами крізь ці три виміри про реалії війни, що залишають не лише пробиті дахи осель, а й глибокі відбитки в людській психіці. Одним із ключових образів постає дерев’яна фігурка солдатика:

«коли тобі до рук траплялась
дерев’яна фігурка
припустимо солдатика
ти одразу бралась вивчати її деталі
вирізьблені аж до ґудзика на мундирі
розфарбовані аж до гачка на мушкеті
чи що там у нього за зброя
і останнє над чим ти могла б замислитися
що колись він був деревом…».

Ця метафора переростає у глибокий роздум українського читача, який усвідомлює, що колись і ми були тим вічно живим, квітучим деревом. Проте загарбницька рука імперської Росії вкотре посягнула на чуже, тож нам не залишилося іншого вибору, окрім міцно прорости корінням у власний ґрунт, одягнути броню й узяти до рук зброю.

Другим вагомим образом постають електронні листи. Саме вони чи не найсильніше відлунюють досвід початку повномасштабного вторгнення: «привіт. усе гаразд?».

Третім образом, який тісно переплітається з іншими, є кохання. Чи можливе воно в умовах війни? Хіба не кохання й поезія рятують наш душевний стан від руйнівного впливу війни?

Безперечно, художній простір «Марґіналій» значно масштабніший за окреслені нами координати-символи. Кожен читач може віднайти у збірці власні сенси, а також, придбавши її у видавництві «Віхола», долучитися до системної підтримки підрозділу аеророзвідників бригади «Чорний ліс».

Авторка: Марʼяна Ярема

Нехай українське мистецтво й слово шириться — поділися з тими, кому це близьке:

Facebook
Threads
Pinterest
Telegram

Вам також може бути цікаво:

Пір’я влітку: повний гід найгарячішими трендами сезону від стилістки Лізи Войцех

Мода літа 2026 закликає до сміливих експериментів та гри фактур. Разом із персональною стилісткою Лізою Войцех заглядаємо в актуальний гардероб цієї кутюрної пори: розбираємося, чому в’єтнамки тепер носять із костюмами, як приборкати тваринний принт і які речі від українських брендів стануть вашими фаворитами на найближчі місяці.

Read More »

Як Укрпошта перетворила поштові марки на символи українського спротиву

Поштові марки воєнного часу стали символами українського спротиву та живим літописом повномасштабної війни. Як Укрпошта перетворила філателію на культурне явище, що об’єднало мільйони людей, — читайте у матеріалі.

Read More »

Ми в соцмережах:

Пошук

Знайди найцікавіше за одним словом.