Перформанс організовано командою фестивалю PROMIN’ спільно із письменницею Марією Солянік. Робота Марії Прошковської є процесуальною практикою, у якій художниця через повторюваний акт створення і стирання досліджує індивідуальний та колективний досвід травми, а також можливість зцілення. Подія відбудеться у просторі Convento de Varatojo ou Mosteiro de Santo António.
Марія Прошковська працює з темами часу, матеріальності та пам’яті, запрошуючи глядача замислитися над (не)можливістю повернення до «чистого аркуша». У перформансі художниця заповнює простір полотна сантиметр за сантиметром звичайним олівцем, пропонуючи присутнім вибір — залишити власний слід на папері або лише в пам’яті. Повторюваний цикл створення і стирання поступово перетворюється на тілесну практику існування в напрузі між згадуванням і забуванням, між збереженням і втратою.
«Перформанс відбудеться на руїнах Paço de Santa Margarida на схилі Varatojo поблизу Torres Vedras — ренесансної резиденції XVI століття. Колись сюди приїжджали поети, теологи, музиканти — шукати тишу і простір для відновлення. Сьогодні це місце переживає власну трансформацію: незабаром руїни стануть приватною віллою для відпочинку», — коментує Марія Солянік, співорганізаторка події, засновниця проєкту Villa Muza.
Акт монотонного створення і стирання в роботі Прошковської набуває виміру світської форми колективної молитви — жесту уважності до болю, що не зникає, і до надії, яка не є остаточно втраченою. Вирізьблений на стіні каплиці Ermida de Santa Margarida сонет, що описує перетворення холодного каменю на живу плоть через внутрішній вогонь, стає концептуальною паралеллю до перформансу: трансформація тут мислиться не як знищення, а як перехід сліду в інший стан.
«В цьому жесті художниці я прочитую метафору фіксації стану “тут і зараз” в сьогоденних умовах втрати безпеки через війну. Монотонне заповнення й стирання поверхні стають способом проживання травми та пошуку внутрішньої опори там, де зовнішні структури більше не гарантують сталості й надійності. Повторюваний рух олівця тут як вперте наполягання на існуванні незалежно від точки на мапі. Відбувається процес трансформації, а саме: переживання втрати не як остаточного зникнення, а як усвідомленої дії — прожити, проговорити й закодувати травму в часі, матеріалі, тілі, русі, звуці, колективному досвіді», — коментує кураторка, співзасновниця фестивалю PROMIN’, Марина Гуц.
До події залучать українську спільноту в Португалії — людей із досвідом вимушеного переміщення та побудови життя наново — а також місцеву громаду. Учасники стають не лише глядачами, а й співтворцями перформансу — носіями пам’яті, «живими архівами», для яких процеси стирання і повернення є частиною щоденного існування.
Результатом стане довготривала перформативна практика, матеріальний об’єкт, відеодокументація та звуковий запис. Кожна наступна реалізація перформансу в новій локації доповнюватиметься новим аудіозаписом, формуючи багатошарове свідчення безперервного процесу трансформації.
Марія Прошковська — концептуальна та соціально ангажована художниця, феміністка. У своїй мистецькій практиці вона зосереджується на темах пам’яті, травми, посттравматичного зростання та гендерно зумовлених соціальних питаннях. Художниця використовує власне тіло як утилітарний матеріал і центральний інструмент для дослідження. Вона закінчила Київський національний університет внутрішніх справ України за спеціальністю «Право», є магістеркою програми MA Performance: Society, Central Saint Martins College (UAL) та стипендіаткою програми Women in Conflict 1325 Fellowship Programme 2022.
Фестиваль PROMIN’ — міжнародна культурна платформа, що презентує сучасне українське мистецтво в європейському контексті. Подія поєднує кінопрограму, виставкові проєкти, перформанси та публічні дискусії, створюючи простір для діалогу між українськими митцями та місцевими спільнотами. Фестиваль зосереджується на темах пам’яті, деколоніальності, війни, ідентичності та соціальної трансформації, підкреслюючи роль культури як інструменту солідарності та міжнародної співпраці.
