16-й Одеський міжнародний кінофестиваль представить чотири тематичні програми, в яких режисери з різних країн досліджують складні сторони людського досвіду — від особистих травм до викликів, еміграції та сімейних криз.
У центрі — людина з її вибором, пам’яттю, страхами та надіями. Це стрічки, що через особисті драми, родинні стосунки й болісні втрати проговорюють теми, близькі кожному: кохання і смерть, пошук дому та власного коріння.
Фільми поєднують різні кінематографічні стилі: від камерної психологічної драми до багаторівневої метафоричної історії, розгорнутої впродовж цілого століття. Але всі вони звертаються до глядача напряму, нагадують про вартість часу, неминучість змін і про те, як крихка людська близькість може виявитися найміцнішою опорою в зіткненні з випробуваннями.
Фокус на Польщу
Програма проходить за підтримки Інституту Адама Міцкевича “Instytut Adama Mickiewicza” та Польського Інституту у Києві.
«Санаторій під клепсидрою» (Sanatorium pod klepsydrą) 1973, Польща, реж. Войцех Єжи Гас
Сюрреалістична подорож Йозефа крізь єврейське містечко стає пошуком його померлого батька. Санаторій, де час зупиняється і водночас оживляє минуле, перетворюється на простір абсурду й примарних зустрічей: від хлопчика з альбомом марок до солдатів, що карають за сни, і сліпого кондуктора — символу смерті. Це кіно, в якому межа між реальністю та сновидінням остаточно стирається.
«Страх» (Lęk) 2023, Польща / Німеччина / Швейцарія, реж. Славомір Фабіцький
Дві сестри, Малґожата й Люція, вирушають у найважливішу спільну подорож. Кар’єристка Малґожата, яка бореться з невиліковною хворобою, хоче піти з життя на власних умовах, тоді як Люція намагається переконати її жити. Це історія про суперечності, які можуть розділити, але й про любов, здатну повернути втрачений зв’язок. Подорож, сповнена сміху й сліз, стає водночас пошуком близькості та останнім прощанням.
«Імаґо» (Imago) 2023, Польща / Нідерланди / Чехія, реж. Ольга Чайдаш
Кінець 1980-х на польському узбережжі. Стара система руйнується, нова ще не постала. Ела, наймолодша з дев’яти дітей у родині, шукає свій шлях у контркультурі, мріях і свободі, але невідворотно стикається з реальністю. Стрічка перетворює історію дорослішання на портрет цілого покоління, яке жило між двома світами.
«Рік у житті країни» (Rok z życia kraju) 2024, Польща, реж. Томаш Вольський
Події Польщі 1981 року розгортаються у стилі «знайденої плівки», сповненої абсурду та живої енергії. Введення воєнного стану, танки на вулицях, пропаганда й репресії проти «Солідарності» створюють атмосферу тотального контролю. Фільм поєднує трагічність історичного моменту з фарсовістю повсякденності — чергами за туалетним папером і марними спробами влади зламати народний дух.
«Власність» (The Property) 2024, Ізраїль / Польща, реж. Дана Модан
Через два місяці після смерті сина Регіна вирушає разом з онукою Мікою до Польщі. Офіційна мета подорожі — повернення родинного майна, конфіскованого під час Другої світової війни. Та за цим приховується ще одна, набагато інтимніша причина: пошук першого кохання, з яким Регіна була змушена розлучитися сім десятиліть тому. Фільм розкриває тему пам’яті, втрат і спроб примиритися з минулим.
«Німі дерева» (Drzewa milczą) 2024, Польща / Німеччина / Данія, реж. Аґнєшка Звєфка
16-річна курдська дівчинка Руна змушена подорослішати після того, як її мати гине в лісі на польсько-білоруському кордоні. Вона бере на себе відповідальність за чотирьох молодших братів і пригніченого депресією батька. Життя у таборі для біженців, страх депортації, прагнення здобути освіту і стати юристом — все це переплітається з її внутрішнім світом, який оживає у малюнках. Частково анімаційний фільм перетворює особисту історію дорослішання на метафору глобальної кризи біженців.
«Ліс» (Las) 2024, Польща / Чехія, реж. Лідія Дуда
У Біловезькій пущі сім’я створила власний рай, далекий від проблем сучасного світу. Але з появою біженців ця ідилія руйнується. Допомога тим, кого не хоче прийняти ні Польща, ні Білорусь, стає викликом, що змінює і дорослих, і дітей. Маленькі ігри перетворюються на відображення реальної кризи: лицарі та принцеси зникають, їхнє місце займають біженці й прикордонники. Фільм оголює вплив великої політики на приватні життя.
«Асистент» (Człowiek do wszystkiego) 2025, Польща / Велика Британія, реж. Вільгельм Саснал, Анка Саснал
Йозеф Марті, скромний палітурник, стає асистентом винахідника й поступово перетворюється на людину, готову виконувати будь-які доручення. Втягнутий у напруженість чужої родини, він намагається втримати власну гідність. Це історія про владу, покору й особисті межі, які так легко стерти, коли опиняєшся в чужому світі.
Дружніми очима
«Тимчасовий притулок» (Temporary Shelter) 2024, Ісландія, реж. Анастасія Бортуалі
На тлі величного сяйва північних небес і драматичних вивержень вулканів розгортається історія про людей, які шукають прихисток у світі, що розсипався на уламки. «Тимчасовий притулок» — це метафора крихкості нашого існування. Фільм нагадує, що навіть у найпохмуріші моменти дух здатен не просто витримати, а й віднайти сили для відродження.
«Віктор» (Viktor) 2024, Данія / Україна / Франція / США, реж. Олів’є Сарбіль
Харківський хлопець Віктор — глухий, але чує світ по-своєму. Він мріє стати воїном, захищати рідну землю, однак армія відмовляє йому знову і знову. У перші дні вторгнення він вирушає на власні пошуки сенсу і місця в реальності, де звук вибухів лишається для нього невидимою тишею.
«Чим довше ти кровоточиш» (The Longer You Bleed) 2025, Німеччина / Україна / Велика Британія, реж. Юен Водделл
Берлін стає тимчасовим домом для переміщених українців, які щодня дивляться на війну крізь екран смартфона. Камера режисера спостерігає за його партнеркою та її друзями, що намагаються пристосуватися до нового життя, борючись із парадоксом дистанційної травми: фізично далеко, але емоційно — всередині жахів. Абсурдистський гумор стає їхнім захисним щитом, а фільм перетворюється на медитацію про те, як цифровий простір змінює наше сприйняття війни і самого болю.
16-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувається за підтримки
Державного агентства України з питань кіно
Європейського Союзу та Бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні
Інституту Адама Міцкевича “Instytut Adama Mickiewicza”
Польського Інституту у Києві
German Films
Офіційний спонсор – ARARAT
Офіційний автомобільний партнер – BMW Україна
Генеральний партнер Film Industry Office – UPHub
Офіційний ювелірний партнер – Carrera Y Carrera
Генеральний технологічний партнер -Hisense
Офіційний банк-партнер — Південний
Офіційний beauty-партнер- L’Oréal Paris
Водний партнер – “ТМ Моршинська”
Партнер Film Industry Office – Cinema Sound UA Production
Генеральний медіапартнер – 1+1 media
Генеральний інформаційний партнер – Starlight Media
Медіапартнер – телеканал ICTV2
Медіапартнер – телеканал 1+1 Україна
Медіапартнер – MEGOGO
Інформаційний партнер – Київстар ТБ
PR партнер – NAME PR
Fashion медіапартнер – ELLE
Благодійний партнер – БФ “Діти Героїв”
Офіційні локації кінофестивалю
Parkovy – це комплекс івент локацій світового рівня у самому центрі Києва
Кінотеатр “Жовтень”
Кінотеатр “Оскар”
Будинок Архітектора
