Експозиція досліджує, як в одній особистості співіснували художник-нонконформіст та успішний виконавець монументальних державних замовлень, студент-«формаліст», якого ледь не виключили з інституту, та автор флорентійської мозаїки в музеї Леніна, оздоблювач відновленого Михайлівського Золотоверхого собору та творець чуттєвих полотен у жанрі ню. Уродженець села Семенівка на Мелітопольщині, Віктор Григоров став одним із перших вітчизняних художників, які вийшли на європейську мистецьку сцену після здобуття Україною незалежності, залишаючись майстром, який постійно маневрував у відносинах із радянською системою та впевнено ігнорував канони соцреалізму на користь загальнолюдських тем.
Виставка охоплює широкий часовий вимір творчості Григорова — від ранніх робіт періоду навчання в Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша та Київському художньому інституті (нині НАОМА) до останніх малярських експериментів кінця 1990-х і початку 2000-х років. Відвідувачі зможуть побачити рідкісні індустріальні сюжети, заполярні краєвиди та архівні ескізи до монументальних об’єктів, зокрема рельєфу «Дотик дня і ночі» для одеського готелю «Чорне море» 1972 року, а також вітража й гобеленів для київського President Hotel, створених у 1989 році. Найбільший блок експозиції присвячено феміністичним витонченим образам і жіночій натурі, де оголеність виступає не просто естетичним елементом, а глибокою метафорою вираження абстрактних ідей, дослідженням межі між земним і божественним, цнотливим і сексуальним.
«Віктор Григоров. Життя» дає можливість шанувальникам мистецтва зазирнути у творчу майстерню автора,спостерігаючи за формуванням його власного унікального художнього коду. Куратори проєкту наголошують, що в центрі уваги Григорова завжди залишалося палке захоплення самим процесом буття та творення. Навіть після відходу майстра у вічність його роботи продовжують випромінювати непереборну жагу до життя, залишаючи глядача з відчуттям повнокровної, яскравій та неперервної енергії українського мистецького модерну.
