До повномасштабної війни брати мали різні професії: Валерій працював на пошті, а Руслан – баристою. Саме кава стала для нього справою життя. Згодом Валерій долучився до лав ЗСУ, а Руслан залишився з родиною.
Після втрати брата Руслан переживав складний період: часто переглядав їхні спільні фото, згадував моменти разом і шукав спосіб зберегти пам’ять про нього.
Так з’явилась ідея створити простір, де Валерій ніби залишався б поруч. У кав’ярні його портрет став центральним елементом інтер’єру.
Кав’ярня отримала назву Remember – як символ пам’яті про близьких, яких забрала війна.
Згодом тут з’явилась особлива традиція: кожен гість може залишити свій спогад або слова підтримки на стікері. Стіни закладу поступово заповнюються історіями, які об’єднують людей.
