У Лондоні 12 серпня відкриється виставка британського художника Пірса Секунди Nature Morte: The Extermination of Ukraine, присвячена системному знищенню української культурної спадщини Росією. В експозиції у Fitzrovia Gallery поєднаються живопис, документальний фільм, архівні матеріали та візуалізація масштабів пошкодження культурних об’єктів України.
На перший погляд, Nature Morte може здатися класичною серією натюрмортів. 21 картина зображує традиційні українські страви, овочі, хліб та інші продукти. Проте за звичними для жанру образами стоїть дослідження значно складнішої теми — спроби знищити культурну пам’ять, історію та національну ідентичність України.
Назва виставки має подвійне значення. Французьке nature morte — традиційна назва жанру натюрморту, буквально «мертва природа». Водночас слово morte набуває тут іншого сенсу: воно відсилає до фізичного знищення української культури, яке росія здійснює під час повномасштабної війни.
Особливість натюрмортів
Особливість проєкту — матеріал, з якого створені самі картини. Секунда виготовив чорнило з вугілля, зібраного в Харкові на місці зруйнованої російською ракетою української урядової будівлі. Таким чином, уламки знищеного міського простору буквально стали частиною творів про українську культуру.
Художник працював над проєктом близько трьох років. Під час поїздок Україною у 2024–2026 роках він фотографував традиційні страви та продукти в Києві, Харкові, Одесі та інших містах. Ці фотографії стали основою для картин, але сам живопис є лише одним рівнем виставки.
Кожна робота містить QR-код, який веде до окремого цифрового архіву. Там відвідувачі можуть ознайомитися з іменами, фотографіями та діяльністю російських чиновників і військових, яких дослідження пов’язує з пограбуванням українських музеїв і мистецьких колекцій, викраденням українських дітей, їхньою примусовою передачею російським сім’ям та мілітаризацією, а також з атакою на Одеський кафедральний собор у 2023 році.
Чому їжа?
Вибір традиційної української їжі для художника невипадковий. Кухня є одним із найповсякденніших способів зберігати культуру:
«Традиції харчування об’єднують пари, сім’ї, спільноти та цивілізації. Це чарівний спосіб спілкування, який ми цінуємо, — досвід, що зближує людей і дарує тепло. За столом, під час спільної трапези, ми обговорюємо те, що відбувається у світі. Саме цей досвід — спільне споживання традиційних страв і близькість із родиною та найближчими друзями руйнує російська окупація», – коментує Пірс Секунда.
Окремою частиною експозиції стане карта, яка показує географію культурних втрат України. За інформацією галереї, на ній зафіксовано 5048 випадків пошкодження культурних об’єктів.
Документальний фільм
Ще одним елементом виставки стане новий 40-хвилинний документальний фільм режисера Девіда Міллера — багаторічного співробітника Секунди. Стрічка знята в різних містах України та показує сам процес дослідження художника.
У фільмі з’являються керівник Державної архівної служби України, директори музеїв, культурні працівники, представники релігійних інституцій та юрист, який працює над законодавчими механізмами для майбутнього відшкодування збитків за знищені культурні об’єкти.
Назва Nature Morte має подвійне значення. Чому саме цей жанр — натюрморт — став для вас способом розповісти про війну Росії проти України?
«У своїх картинах я прагнув створити певний бар’єр, що відокремлює нас від військових злочинів, і водночас хотів зобразити щось притаманне українському життю, що виглядає цілком нешкідливим. Їжа — ідеальний вибір, адже кожен може впізнати себе в процесі перетворення плодів землі на готові страви, а в Україні навіть готові страви перебувають під загрозою. Борщ — чудовий приклад: його походження як української страви було захищене ЮНЕСКО від русифікації. Саме так часто виглядає небезпека: вона ховається за звичайним життям».
Виставка проходить у Лондоні. Як ви сподіваєтеся, що британська аудиторія сприйматиме цей проєкт? Яку розмову він має започаткувати?
«Звісно, я сподіваюся, що вони оцінять масштаб роботи, необхідної для створення 21 картини! Сподіваюся, що відвідувачі виставки дізнаються щось про знищення культури, про те, як воно відбувається, та оцінять глибину проведеного дослідження. Але найважливішим, мабуть, є усвідомлення того, що на окупованих територіях України діють владні структури, які працюють день і ніч, щоб знищити українську національну ідентичність, поглинути українську культуру, привласнити її та використовувати так, ніби це російська культура.
І, можливо, виставка спонукає людей усвідомити, наскільки жахливим є примусове переселення українців до Росії, не лише зрозуміти, як діють ці структури, а й подивитися в очі винуватцям через мій вебсайт».
Про художника
Для Пірса Секунди ця тема не є новою. Британський художник народився в Лондоні 1976 року та закінчив Chelsea College of Arts у 1998 році. Протягом понад 25 років його дедалі більш дослідницька практика зосереджена на знищенні культури: чому воно відбувається, що означає та що може розповісти про суспільства і режими, які його здійснюють.
До українського проєкту Секунда працював із наслідками діяльності Талібану та ІДІЛ, зокрема досліджував пошкодження культурної спадщини в Іраку. У 2018 році його роботи про культурні втрати, спричинені ІДІЛ, використовувалися як дипломатичний інструмент у відносинах між курдським та багдадським урядами.
Інший великий дослідницький проєкт художника був присвячений окупації британського острова Олдерні під час Другої світової війни. Його дослідження у 2023 році долучили до урядового розслідування Великої Британії щодо смертей на острові; сам проєкт також став основою документального фільму Channel 4.
Роботи Секунди сьогодні зберігаються, зокрема, у колекціях Британського музею, Victoria and Albert Museum, Ashmolean Museum, 9/11 Memorial & Museum у Нью-Йорку, Національного музею Іраку, Музею Мосула, ЮНЕСКО та Урядової мистецької колекції Великої Британії.
Чи, на вашу думку, у світі досі недостатньо розуміють, що Росія веде війну не лише проти людей, а й проти української культури та історичної пам’яті?
«Я не думаю, що більшість людей у Великій Британії це розуміють, а якщо й розуміють, то не усвідомлюють, наскільки саме це лежить в основі російського вторгнення.
Гадаю, що це послання — про напад на ідентичність і культуру — поволі доходить до людей. Хоча це відбувається дуже повільно… Західноєвропейські країни надто повільно виходять зі стану самозаспокоєння щодо цих питань. Керівники компаній, що займаються штучним інтелектом, сканують бібліотеки, а потім знищують ці книги. І ніхто не штурмує фабрики, де це відбувається, з палаючими смолоскипами та вилами — а це багато що говорить про суспільну свідомість Європи».
Що, на вашу думку, має відчути або зрозуміти людина після відвідування виставки?
«Їм краще усвідомити, на якому лезі ножа зараз балансує Європа. Їм краще прокинутися й почати обурюватися порушеннями тих прав, заради захисту яких ми захищали Західну Європу під час Другої світової війни та протягом усієї Холодної війни. Їм краще почати вимагати захисту своїх прав, культури, свободи слова та доступу до інформації. Народи на схід від нас, які перебували під гнітом СРСР, розуміють ці проблеми та вміють мислити критично, тоді як молоде покоління Західної Європи дрімає в гамаку в парку».
Авторка: Діана Римарчук
