Нещодавно під час поетичного вечора Роксолана представила свою нову збірку «Крила». У книзі авторка поєднала особисті переживання воєнного часу, роздуми про українську ідентичність та символіку пташок і польоту як образ свободи й внутрішньої сили. У розмові з КАМО вона розповіла про сенси, закладені у віршах, поділилася ексклюзивним текстом і пояснила, чому для неї важливо, аби «Крила» з’явилися у шкільних бібліотеках.
Ваша нова збірка має назву «Крила». Який сенс ви вклали у цю книгу? Розкажіть детальніше про неї.
Поетична збірка «Крила» – це смілива, провокативна, а разом з тим ніжна історія моїх особистих трансформацій та усвідомлень, які відбулися зі мною під час російсько-української війни. Ця збірка продовження поетичної збірки «Мобілізована Муза», вона ще глибше розкриває сенси прийняття своєї української ідентичності, дорослішання психіки та сповнена любов’ю до людей та прийняття реальності.
У деяких віршах я хотіла викликати відчуття гідності та захоплення тим, що ми українці, бо наша культура та історію неймовірна багата, але не треба лінуватися її досліджувати. Ще гостріше у віршах висловлююсь щодо теми зросійщення, розстріляного відродження 20-30х років, голодомору, колективізації та перебудови. Я думаю що за деякі вірші на росії мене б катували, бо я порівнюю процес зросійщення з хворобами, такими як чума, стафілокок, лямблії в печінці тощо. Мені хотілось викликати відчуття огиди, навіть не люті, а саме огиди, бо коли тобі огидна їжа або одяг смердить, ти навряд чи будеш цим користуватися, саме так мені хочеться, щоб було огидно користуватися російською мовою в побуті. У якийсь момент мені самій стало огидно, що з мене виходять слова мови, якою вбивають дітей, ґвалтують жінок і вбивають наших захисників.
Я дуже люблю пташок: ластівки, лелеки мої улюблені. Якщо уважно придивитися в більшій половині віршів, які увійдуть в збірку “Крила” використовую символізм: крила, політ, гніздо, пір’я, ластівки тощо. Для мене це щось дивовижне, коли я бачу політ пташок, кожен раз як дівчинка радію. Для мене птах – це символ свободи, яскравого сміливого прояву, гармонії з собою, бо кожен птах має свій стиль польоту і він неперевершений у цьому. Це ще один сенс, який я заклала в збірці, що у кожної людини є її неймовірні розкішні крила, її таланти, здібності і коли людина не розвивається її крила не виконують свою місію. Інколи страшно «покинути гніздо», страшно «зірватись в політ» саме тому я хочу мотивувати читача і сказати, мені теж було страшно, але якщо ти будеш рухатись за своїм покликом і приймеш свою ідентичність, свої крила – ти не загинеш, бо твоя внутрішня природа тебе підтримає і ти розкриєш свій потенціал для свого чудового і дивовижного польоту.
Чи можете ексклюзивно для КАМО поділитися одним із віршів?
Так хочу інколи зірватись птахом в небо
Серед потоків вітру знайти свою
Стрімку, невпинну течію
Довірити стихії свої крилах
І відпустити всі оцупки того, що печаль розбила
Здійнятись над буремністю тривог
Хвилюючих пересторог
Струсили пил нездійснений надій
Фрустрованих подій
Ілюзії розвіяти посеред хмар
І дати часу простір для лікувати ран
Нехай загоються рубці
У спокої на самоті
Щоб пташка мала свої крила
І незрівнянний свій політ
Здіймалась в небо вільно та красиво
Крилато-щиро обіймаючи цей світ.
Збірка “Крила”, Роксолана Алієва
Роксолано, як ви гадаєте, чому поезія така важлива для генетичного коду українців?
Поезія як будь-яке мистецтво має велику соціальну місію. Перше, лікувати та терапевтувати людей відображати їх емоційний стан зараз і через слова допомагати допроживати емоції або стани і приводити їх в стан спокою, прийняття.
Друга місія поезії – заходити в таємні кімнати душі і пробуджувати «сплячий ресурс», щоб людина в собі знаходила опору і силу рухатись далі.
Третя місія – закохувати людей в українську мову і викликати бажання досліджувати її та розвивати.
Ви прагнете, щоб «Крила» опинилися в шкільних бібліотеках. Який відбиток ця книга, на вашу думку, має залишити на молодому поколінні?
Основна мета, щоб збірка «Крила» опинилась в шкільних бібліотеках – це закохати молодь в українську, зробити її модною та трендовою для них. Підлітків ніколи не переконаєш силою, тільки мова любові і дружби, показати приклад старшої подруги, за якою хочеться наслідувати, в тому числі перейняти її принципи та цінності.
Я як мама до 2022 року теж виховувала дітей без розуміння української ідентичності в зросійщенному середовищіі коли ми зробили перехід на українську і син 5 років якось сказав: «мама, говори на нормально язике», я зрозуміла, яку страшенну помилку я зробила через своє невігластво та байдужість. І виправляти помилки складніше, довше і дорожче.І я хочу щоб у молоді все, що пов’язано з російською культурою викликало огиду, відразу і це було не модно.
Розкажіть, будь ласка, як довго народжувалася ця збірка і з якими творчими викликами ви стикалися на цьому шляху?
Самодисципліна та фінансування – два моїх основні виклики.
Вірші пишуться швидко, зазвичай пишу за кермом, А ось всіх «моїх пташок» зібрати до купи – це виклик.
Оскільки поезію дуже специфічний жанр і погано продається, зі слів видавців, тому я власним коштом видала першу збірку «Мобілізована Муза», а на другу збірку вирішила долучили людей та бізнеси і зробити соціальний тираж для шкіл на 1000 примірників. І кожен, хто задонатить він 500 грн його імʼя буде записано в цьому тиражі на сторінці «подяка меценатам». Для мене важливо, щоб «Крила» долетіли до шкіл і діти закохувались в українську сучасну поезію, як я колись закохалась в поезію Ліни Костенко, Максима Рильського, Павла Тичини, Миколи Симоненко, Тараса Шевченко та інших авторів.
Дякуємо за ваші відповіді, який меседж ви хотіли б передати читачам?
«…У щирому погляді, у дотиках пальців
Людина шукає своє
У смутках і радостях в пошуках щастя
Знаходить справжню себе»
Знайти себе в цьому житті, а коли знайдете тоді полюбити свої крила, сміливо їх проявляти, знайти свій унікальний стиль польоту і поважати інших птахів навколо. Бо поваги та прийняття один до одного нам не вистачає, особливо в соціальних мережах, але це вже інша тема для наступного інтерв’ю:)
«Крила» — це запрошення до польоту, нагадування про власний унікальний шлях і про важливість любові та поваги у світі. Зичимо творчого злету та натхнення Роксолані.
